Комарецький Сергій Данилович
КОМАРЕ́ЦЬКИЙ Сергій Данилович (25. 03. 1881, містечко Іркліїв Золотоніс. пов. Полтав. губ., нині село Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл. — 01. 08. 1952, комуна Гаар, р-н Мюнхен, Німеччина) — хімік, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1948). Закін. Полтав. духовну семінарію (1903) та Харків. університет (1909). Відтоді викладав у 2-й комерц. школі та ін. серед. навч. закладах у м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ); від 1914 — у Катеринослав. гірн. інституті. Згодом виїхав до Чехо-Словаччини. Працював у м. Подєбради (нині Чехія): 1922–35 — в Укр. госп. академії, де обіймав посади доцент, професор (від 1927), завідувач кафедри аналіт. хімії, декана інж. факультету (від 1924); у 1935–45 — в Укр. тех.-госп. інституті (став правонаступником госп. академії, виник при ній 1932 для заоч. навч.): декан інж. факультету (1935–45), дир. (1941–45). Пізніше брав участь у відновленні останнього в Німеччині (у м. Реґенсбурґ і Мюнхені), також керував інж. ф-том. Був головою Гол. управи Укр. Червоного хреста (1920-і рр.). Автор підручників з аналіт. (1925), неорган. (1926; обидві без відома К. перевидані Держ. видавництвом Рад. України) і орган. (1942) хімії; низки наук. статей (укр., нім. і чеською мовами), зокрема «До питання про одержання йоду з рослин Чорного моря» (1927), «Наукова чинність українських хеміків на еміграції за 10 років», «Визначення Аg в сумішку з Рb» (обидві — 1932), «Наукова діяльність проф. академіка І. Горбачевського» (1934). Один з розробників укр. хім. термінології.