Грищенко Сергій Георгійович

Визначення і загальна характеристика

ГРИ́ЩЕНКО Сергій Георгійович (30. 06. 1950, Запоріжжя) — промисловець, матеріалознавець. Доктор технічних наук (1991), професор (2001). Державна премія України в галузі науки і техніки (1988, 1998). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Дніпроп. металург. інститут (1972). Працював на виробництві, 1974–91 — в Укр. НДІ спецсталей і феросплавів (Запоріжжя). Від 1997 — професор кафедри фіз.-хім. основ технології металів Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут». 1991–92 — гол. феросплавник Держметалургпрому України; 1992–97 — у Міністерстві промисловості України: заст. Міністра (1995– 97); у 1997–2003 та 2005 — у Міністерстві пром. політики України: заст. (1997–99, 2005), 1-й заст. (1999–2000) Міністра, заст. Держ. секр. (2001–03); на період тимчас. перетворення Міністерства пром. політики України у Держ. комітет пром. політики України — заступник Голови. 2003–05 — радник Віце-прем’єр-міністра України з питань гірн.-металург. комплексу. Від 1999 — віце-президент Укр. асоціації металург. підприємств; водночас від 2003 — голова ради директорів концерну «Укркольормет», наук. кер. міжнар. наук.-технол. центру «Дорогметтехнологія» НАНУ, від 2005 — віце-президент Укр. нац. комітету Міжнар. торг. палати (усі — Київ). Основні напрями наукових досліджень стосуються наук. та проектно-конструктор. розробок енерго- і ресурсозберігаючих технологій виробництва феросплавів, з освоєння нових видів марганц. сировини, утилізації відходів виробництва феросплавів, підвищення конкурентоспроможності продукції та вирішення екол. завдань.

Завантажити статтю