Грищенко Сергій Георгійович

ГРИ́ЩЕНКО Сергій Георгі­йович (30. 06. 1950, Запоріж­жя) — промисловець, матеріало­знавець. Доктор технічних наук (1991), професор (2001). Державна премія України в галузі науки і техніки (1988, 1998). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Дні­проп. металург. ін­ститут (1972). Працював на виробництві, 1974–91 — в Укр. НДІ спец­сталей і феро­сплавів (Запоріж­жя). Від 1997 — професор кафедри фіз.-хім. основ технології металів Нац. тех. університету України «Київ. політех. ін­ститут». 1991–92 — гол. феро­сплавник Держметалург­прому України; 1992–97 — у Міністерстві промисловості України: заст. Міністра (1995– 97); у 1997–2003 та 2005 — у Міністерстві пром. політики України: заст. (1997–99, 2005), 1-й заст. (1999–2000) Міністра, заст. Держ. секр. (2001–03); на період тимчас. пере­творе­н­ня Міністерства пром. політики України у Держ. комітет пром. політики України — за­ступник Голови. 2003–05 — радник Віце-премʼєр-міністра України з питань гірн.-металург. комплексу. Від 1999 — віце-президент Укр. асоціації металург. під­приємств; водночас від 2003 — голова ради директорів концерну «Укркольормет», наук. кер. між­нар. наук.-технол. центру «Дорогмет­технологія» НАНУ, від 2005 — віце-президент Укр. нац. комітету Між­нар. торг. палати (усі — Київ). Основні напрями наукових досліджень стосуються наук. та проект­но-кон­структор. роз­робок енерго- і ресурсозберігаючих технологій виробництва феро­сплавів, з освоє­н­ня нових видів марганц. сировини, утилізації від­ходів виробництва феро­сплавів, під­вище­н­ня конкуренто­спроможності продукції та виріше­н­ня екол. зав­дань.

Завантажити статтю