КОМАРИ́НСЬКИЙ Григорій (13. 03. 1921, с. Мозолівка, нині Під­гаєц. р-ну Терноп. обл.) — економіст, громадський діяч. 1937 став чл. ОУН. 1939 заарешт. польс. владою. Звільнений із поч. 2-ї світової вій­ни. Закін. учител. курси (1940). Учителював у с. Вишнівчик (нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл.). У січні 1941 за націоналіст. діяльність заарешт. нім. владою, до травня утримувався у вʼяз­ниці Тернополя. Закін. Вищу торг. школу (Львів, 1941). Від­тоді пра­­цював бухгалтером у м. Бучач (Терноп. обл.). На­прикінці війни ви­їхав до Німеч­чини. Мешкав у таборі для пере­міщ. осіб у м. Ашаф­фенбурґ. Входив до та­­борової адміністрації, брав актив­­ну участь у діяльності «Плас­­ту», товариства «Січ», студент. організації «Чорно­море». 1950 закін. Укр. тех.-госп. ін­ститут у м. Реґенсбурґ (1952 пере­ведений до Мюнхена), де й працював до його ліквідації 2007: бібліотекар, н. с., доцент (від 1974), викл. економіки. Як остан­ній секр. і в. о. дир. Ін­ституту 2007 пере­дав його архів (згідно з офіц. угодою) Нац. університету «Києво-Мо­­гилян. академія». Водночас 1947–89 — секр., референт, за­ступник голови, голова Комісії з допомоги укр. студентству; від 1952 — інтен­дант табору «Пласту» в Німеч­чині; 1954–2006 — організац. референт, секр., за­ступник голови Укр. медико-харитатив. служби (2006 пере­дав її архів Музею іс­­торії медицини Галичини та Укр. лікар. товариству у Львові).