Грінченко Тимур Олександрович

Визначення і загальна характеристика

ГРІНЧЕ́НКО Тимур Олександрович (22. 10. 1942, м. Кат­такурган, Узбеки­стан) — ґрунто­знавець. Син О. Грінченка. Доктор сільськогосподарських наук (1988), професор (1991). Закін. Харків. с.-г. ін­ститут (1963). Від­тоді працював в Укр. НДІ ґрунто­знавства та агрохімії (Харків): від 1988 — зав. лаб. вапнува­н­ня ґрунтів; від 1990 — проф., зав. секції рац. природокористува­н­ня, від 2000 — завідувач кафедри ботаніки Харків. пед. університету. Ви­вчає пита­н­ня окультуре­н­ня та моделюва­н­ня родючості ґрунтів нечорноземʼя України та роз­робляє нормативи роз­поділу вапнякових меліорантів. За­пропонував метод комплекс. оцінки якості багатокомпонентних екосистем Землі з екол. позицій за умов сучас. антропоген. навантажень.

Пр.: Комплексная оценка эволюции плодородия почв и степени их окультурен­ности при длительном воздействии мелиорантов и удобрений // Агрохимия. 1984. № 11; Сільськогосподарське ґрунто­знавство: Навч. посіб. Х., 1991; Многокритериальная оценка уровня плодородия черноземов, типичных лев­обережной Лесо­степи Украины // Почвоведение. 1998. № 2; Эволюция эф­фективного плодородия почв Харьковской области // Вісн. Харків. аграр. університету. Сер. Ґрунто­знавство, агрохімія, землеробство, лісове госп-во. 2004. № 1 (спів­автор); Ґрунто­знавство: Під­руч. К., 2004 (спів­автор).

І. Ф. Мурза

Завантажити статтю