Громницький Павло Антонович

ГРОМНИ́ЦЬКИЙ Павло Антонович (03(15). 12. 1889, с. Громниця Катеринослав. губ. — 23. 08. 1977, Прага) — живописець. Навч. у майстерні В. Сєрова у С.-Петербурзі, у С.-Петербур. АМ (кл. І. Рєпіна). Учасник визв. змагань. Після 1-ї світової війни через табір інтернов. укр. вояків у м. Німецьке Яблон­не (нині м. Яблон­не, Чехія) 1919 ді­стався до Праги. Продовжив навч. у приват. школі художника Ф. Енгельмюл­лера, в якій згодом посів посаду асист., потім — в Укр. студії пластич. мистецтва. 1922 ви­їхав до Парижа. До 1925 навч. у майстерні А. Матіс­са, з яким у між­воєн­ний період під­тримував особисті контакти. 1926–27 здійснив студійні подорожі до Італії, Індії, Тибету, Японії, США, на за­проше­н­ня короля працював у Норвегії. 1928 повернувся до Праги. 1945 був примусово вивезений до СРСР, де отримав рад. громадянство і служив у рад. армії. До Праги повернувся 1952 і жив до кінця життя. Один із найві­доміших митців між­воєн. Праги. Персон. ви­ставки — у Парижі (1925), Відні, Празі, Свиднику (Словач­чина, 1989). Автор порт­ретів — І. Франка, Т. Шевченка, «Сімʼя художника» (1933), І. Горбачевського (1935), Олександра Олеся (1941; 1944, подарував 1967 СПУ), М. Горової (1965), а також пейзажів і натюрмортів, виконаних пере­важно в ім­пресіоніст. стилі. На поч. 1930-х рр. створив два монум. краєвиди Татрів для інтерʼєру санаторію в м. Стари Смоковец (Словач­чина). Низку пейзажів Гуцульщини у серед. 1930-х рр. закуплено для Парламенту Чехо-Словач­чини. Автор проекту памʼятника О. Духновичу в м. Пряшів (Словач­чина, 1963). Твори зберігаються у Словʼян. б-ці в Празі (три акварелі — «Німецьке Яблон­не. Сірий день у таборі», «Німецьке Яблон­не. Табір», «Старий Сміховський цвинтар. Прага», усі — 1920), Музеї укр. культури у Свиднику, музеях України, Франції, Норвегії, США.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю