Гронець Максим Прокопович
ГРО́НЕЦЬ Максим Прокопович (08(20). 02. 1884, с. Кропивне, нині Бахмац. р-ну Черніг. обл. — 28. 04. 1963, Москва) — живописець. Навч. у С.-Петербур. АМ (від 1906; викл. Д. Кардовський). У Києві — від 1918. Викладав у Київ. худож.-пром. школі (1920–24), Одес. худож. (1925–31) та Моск. архіт. (1931–56) інститутах. Учасник мистецьких виставок від 1914.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «У майстерні художника» (1914), «Тяжке минуле башкирського народу» (1939); портрети — П. Тичини (1920), М. Рильського (1922), А. Бучми (1923), К. Ворошилова (1938), Героя Рад. Союзу Д. Лялюшенка (1943), академік К. Островитянова (1957).
Завантажити статтю
Людина 
