Гроха Лаврін Прокопович
Визначення і загальна характеристика
ГРО́ХА Лаврін Прокопович (псевд.: Влас Ірпенський, Л. Прокопенко, Іван Шершень, Мусій Лелека; 10(23). 08. 1908, с. Козин, нині Миронів. р-ну Київ. обл. — 19. 09. 1976, Київ) — драматург і прозаїк. Член СПУ (1953). Закін. профтехшколу (1925). Працював у ред. г. «Молодий більшовик» (Вінниця), ж. «Перець» (Київ). Друкувався від 1924. Разом з О. Левадою написав ліричну комедію «Ой у полі нивка» (1939). Автор одноакт. комедій: «Чобіт лиха наробив» (1946), «Невісточка» (1951), «Заручини» (1954), «Святі пройдисвіти» (1961); кн. гумору і сатири: «Квашені вітаміни» (1957), «Бекеша» (1959), «По цій мові — бувайте здорові!» (1962), «Приварок» (1964), «Чистісінька правда» (1968), «Не журіться, хлопці» (1976); зб. п’єс: «Мала драматургія» (1966), «Фестиваль» (1968), «Театр “Перця”» (1971; усі — Київ). У комедіях, гуморесках і фейлетонах Г., спираючись на традиції нар. гумору, гостро висміював негат. явища (переважно в житті укр. села), звички і погляди тих, хто порушував принципи нар. моралі й етики, носіїв міщан. моралі.
Рекомендована література
Завантажити статтю
