Грузинський Олексій Євгенович

ГРУЗИ́НСЬКИЙ Олексій Євгенович (Грузинский Алексей Евгеньевич; 21. 04(03. 05). 1858, Москва — 22. 01. 1930, там само) — російський літературознавець, фольклорист і етнограф. Закін. Моск. університет (1886). До 1922 викладав у ВНЗах Москви, згодом — зав. Толстов. кабінету Держ. б-ки СРСР ім. В. Леніна (нині Рос. держ. б-ка, Москва). За ред. Г. видані «Народные русские сказки» О. Афанасьєва (1897; 1913–14), «Песни, собранные П. Н. Рыбниковым» (т. 1–3, 1909–10; обидві — Москва). Досліджував давньорус. літературу, історію рос. літ-ри 18–19 ст. Автор праць про М. Гоголя, М. Лермонтова, І. Тургенєва, Л. Толстого та ін. Один з укладачів 5-том. «Истории русской литературы 19 ст.» (Москва, 1908–10). У ж. «Русская мысль» (1907, № 2) надрукував рецензію на вид. «“Кобзарь” в переводах русских писателей» (С.-Петербург, 1906), у якій наголошував на демократизмі поезії Т. Шевченка, звертав увагу на специфіку поет. перекладу з однієї спорідн. мови на іншу. Як голова Товариства любителів рос. словесності при Моск. університеті (1905–22) брав активну участь у відзначенні в Москві 50-річчя від дня смерті Т. Шевченка, а також у підготовці нового вид. «“Кобзарь” в переводах русских писателей» (С.-Петербург, 1911), кошти від реалізації якого призначалися на спорудження пам’ятника поету у Києві.

Завантажити статтю