Грушецький Неван-Нікандер
ГРУШЕ́ЦЬКИЙ Неван-Нікандер (20. 10. 1930, Прага) — громадський діяч, письменник. Син І. Грушецького. 1945 виїхав до Німеччини, 1948 — до Австралії. Закін. екон.-комерц. факультет Мельбурн. університету (1956). Працював економістом у газ. корпорації шт. Вікторія. Викладав в укр. суботній школі у м. Нобл-Парк (1967– 90), був фінанс. референтом Укр. центр. шкільної ради (від 1975). Голова Комітету укр. радіомовлення, укладач програм і диктор (1975–88). Один із організаторів Пласту в Мельбурні, голова Пласт. станиці (1954). Член управ Укр. громади Вікторії (1960–61, 1964–65) і Союзу укр. організацій Австралії (1968–71). Від 1986 — секр. Допомог. фонду українознав. студій. Автор віршів і гуморесок, деякі опубл. у альманасі «Новий обрій» та зб. «З-під евкаліптів» (Мельборн, 1976). Твори Г. багаті на гру слів, підкреслюють гротескне й абсурдне в емігрант. побуті.