Грушкевич Теофіл

ГРУШКЕ́ВИЧ Теофіл (04. 08. 1846, с. Мала Горожанка Рудец. пов., Галичина, нині Микол. р-ну Львів. обл. — 02. 05. 1915, м. Шмідсдорф, Австрія, похов. у м-ку Паєрбах, Австрія) — педагог, громадський діяч. Батько Ярослава, дід Миколи Грушкевичів. Закін. філос. факультет Львів. університету (1868). Учителював. Учасник нац.-культур. руху на Покутті. Член товариства «Просвіта», Рус. пед. товариства (від 1882), ред. його ж. «Учитель» (1890–92). У 1909–12 — 1-й дир. гімназії Укр. пед. товариства в м. Яворів (нині Львів. обл.). Уклав «Кобзар Тараса Шевченка» для дітей (1891), переклав українською мовою «Історію педагогіки» Л. Кельнера (1895), брав участь у підготовці «Читанки руської для ІІ кляси шкіл середніх». Залишив спогади про І. Франка. Одну з вулиць у м. Коломия (Івано-Фр. обл.) названо на честь Г.

Рекомендована література

1. Баб’як П. Грушкевич Теофіль // Укр. журналістика в іменах. Л., 1997. Вип. 4.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю