ГУ́БАР Олександр Іванович (07. 09. 1922, с. Ярошiвка, нині Ромен. р-ну Сум. обл. — 15. 09. 2003, Сімферополь) — лiтературо­знавець. Канд. фiлол. н. (1955). Член НСПУ (1948). Навч. у Київ. університеті (1939–41). Під час 2-ї світової війни учителював в Узбеки­стані. Закiн. Чернiв. університет (1946). Від­тоді працював у ньому викл.; від 1962 — у Сімфероп. пед. ін­ституті (нині Таврій. університет): від 1993 — професор кафедри укр. літ-ри. Досліджував історію укр. літ-ри, творчість класиків та сучас. укр. письмен­ників, зокрема вихідців із Криму. Г. — ві­домий тичино­знавець; автор низки статей про крим. та кримськотатар. шевченкіану, серед них: «Кобзар у країні Гарібальді» // «Крим. світлиця», 1995, 24 трав.; «Кримська стежина на Тарасову гору» // «Чорномор. хвиля», Сф., 1995; «Къучакълашынъ, меним къардашларым...» («Обнімітесь, брати мої...») // «Узакъ ве якъын Шевченко» («Далекий і близький Шевченко», Сф., 1999) та ін. Сприяв зміцнен­ню укр. та кримськотатар. літ.-культур. звʼязків.