Губаржевський Ігор Володимирович

ГУБАРЖЕ́ВСЬКИЙ Ігор Володимирович (30. 05. 1905, с. Дерешова, нині Мурованокуриловец. р-ну Вінн. обл. — 05. 11. 1970, Нью-Йорк, похов. у м-ку Лінден, шт. Нью-Джерсі, США) — мовознавець, церковний діяч. Закін. Поділ. духовну семінарію (1917) та істор.-філос. факультет Київ. ІНО (1930). Від 1933 — науковий співробітник, згодом — керівник відділу діалектології Інституту мовознавства ВУАН; водночас від 1938 — проф., декан каф. української мови і літ-ри Київ. пед. інституту. 1941 прийняв сан священика, служив настоятелем у смт Чоповичі Малин. р-ну Житомир. обл. 1943 виїхав до Німеччини, 1945–48 — настоятель укр. православ. парафії у таборі для переміщених осіб в м. Гайденау, де також очолював відділ української мови і літ-ри в Університеті. Від 1948 — голова Центр. Ради (згодом Ген. церк. управління) УАПЦ у Великій Британії (Лондон), де заснував низку парафій і видавництво, у якому виходив ж. «Хрест і тризуб». Співпрацював з Укр. дослід. інститутом у Мюнхені. 1950 через суперечності з митрополитом Полікарпом (Сікорським) позбавлений духов. сану. Від 1960 — у США, служив у парафіях УАПЦ в Нью-Йорку, Трентоні, Філадельфії (митрофор. протоієрей, протопресвітер). Був проф. Інституту Сх. і Центр. Європи Колумб. університету (Нью-Йорк), викладав давню укр. літературу, укр. та російської мови. У Нью-Йорку створив видавництво, де виходив ж. «Наша Батьківщина». Автор праць з мовознавства, діалектології, граматики української мови, з укр. літ-ри. Співукладач «Російсько-українського словника» (К., 1937).

Завантажити статтю