Губергріц Олександр Якович
ГУБЕРГРІ́Ц Олександр Якович (09(22). 01. 1912, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ — 16. 02. 1989, Донецьк) — лікар-гастроентеролог. Чоловік Б. Боревської, дід Н. Губергріц. Доктор медичних наук (1944), професор (1946). Заслужений діяч науки Удмурт. АРСР (1958). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1932). У 1935–41 — доцент Київ. мед. інституту; 1945–54 — завідувач кафедри пропедевтики внутр. хвороб, 1954–60 — завідувач кафедри шпитал. терапії Іжев. мед. інституту (РФ). Від 1960 — завідувач кафедри факультет. терапії Донец. мед. інституту. Вивчав захворювання жовч. шляхів, підшлунк. залози, печінки. Описав синдром рефлектор. стенокардії при захворюваннях органів травлення, больову точку при хроніч. панкреатиті.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Внутренняя патология боевой травмы. Москва, 1946; Алиметрарная дистрофия. Москва, 1948; Диагностика болезней крови и кроветворных органов. Ижевск, 1956; Диагностическое значение лабораторных исследований. Москва, 1960; Болезни желчных путей. Москва, 1963; Неотложная терапия. К., 1966; Лекарственные растения Донбасса. Д., 1966 (співавтор); Непосредственное исследование больного. Москва, 1972; Внутрішні хвороби: Підруч. К., 1977 (співавтор).