ВАСИЛЕ́НКО Сергій Никифорович (Василенко Сергей Никифорович; 18(30). 03. 1872, Москва — 11. 03. 1956, там само) — російський композитор, диригент, педагог. З походже­н­ня українець. Доктор мистецтво­знавства (1943). Нар. арт. РРФСР (1940) та Узб. РСР (1939). Сталінcька премія (1947). Закін. юрид. факультет Моск. університету (1895) та Моск. консерваторію (1901; кл. М. Іп­политова-Іванова, С. Танєєва). 1903–04 — диригент Товариства приват. опери в Москві. 1906–50 викладав у Моск. консерваторії (від 1907 — проф.). Одночасно 1907–17 — засн. і диригент циклу концертів з історії симф. музики у Москві. Автор балетів «Йосип Прекрасний» (1925), «У сонячних променях» (по­ставл. 1926 в Одесі), «Лола» (1943), «Мірандоліна» (1949), кантати «Сказа­н­ня про Кітеж» (1902 пере­робив на оперу), симф. сюїти «Україна» (1945; викори­став елементи укр. муз. фольклору), симф. увертюри «В памʼять воз­зʼ­єд­на­н­ня України з Росією» (1954).