ВСІ ТОМИ

Том 4

Енциклопедія Сучасної України. Т. 4: «В» – «Вог»

ISBN	966-02-3354-X
ISBN серії	966-02-2074-X
УДК	030(477)
Видавець	Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
Засновники	НАН України; НТШ
Гол. редкол.	І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін.
Видавець	Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
Місце видання	Київ
Рік	2005
Обсяг	700 с.

Том містить 3 тис. статей

Зміст

В

– третя літера української абетки. Є в інших абетках, створених на основі слов’яно-кириличного графіки. Назва літери «ве» вживається як іменник середнього роду. За формою накреслення це видозмінений варіант літери «В» («віди») старослов’янської кириличною азбуки, що походить від грецької β («бета»). У староукраїнській графіці у зв’язку з наявністю...

М. Г. Железняк

В мире книг

– щомісячний журнал Державних комітетів СРСР і РРФСР у справах видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі. Виходив російською мовою у Москві протягом 1961–89 рр. 1973 об’єднаний із журналом «Книжная торговля». Висвітлював питання книговидання, книгорозповсюдження, знайомив із книжковими новинками, діяльністю Всесоюзного добровільного товариства...

Т. В. Добко

В мире спецслужб

– науково-популярний журнал. Заснований 2004 у Києві. Виходить щомісячно російською мовою. Наклад – 10 тис. прим. Розповсюджується в Україні і за кордоном. Осн. рубрики: «Спецслужбы вчера и сегодня», «Новости спецслужб», «Исторические исследования», «Терроризм: истоки и современность». Висвітлює минуле та сучасну діяльність розвідки й...

Д. В. Веденєєв

В сім’ї вольній, новій

– щорічне шевченківське літературно-мистецьке свято. Засн. 1981 згідно з постановою ЦК КПУ та РМ УРСР від 23 грудня 1980, від 1984 – всесоюзне. Мало підкреслити не лише шану до Т. Шевченка, а й здійснення його заповітів у «сім’ї братніх народів» – СРСР. Розпочиналося 9 березня в Києві покладанням квітів до пам’ятників Леніну, Т. Шевченкові та О....

Т. І. Березюк

В сім’ї вольній, новій. Шевченківський збірник

– щорічний ілюстрований збірник, присвячений ушануванню пам’яті Т. Шевченка. Виходив 1984–89 (5 чисел). У ньому опубліковано докладну хроніку Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій», виступи його учасників, твори, присвячені Кобзареві, дослідження, відгуки. Поряд із пропагандистською, ритуальною риторикою збірники містять змістовні статті...

Т. І. Березюк

В’єтнам, Соціалістична Республіка В’єтнам

– держава, що знаходиться в Південно-Східній Азії, на сході півострова Індокитай. На Пн. межує з Китаєм, на Зх. – з Камбоджею і Лаосом. Площа 331,7 тис. км2. Насел. 82,0 млн осіб (2004), переважно в’єтнамці (88 %), проживають також китайці та бл. 50 народностей і малих етніч. груп (муонги, тайці, мєо, кгмери, ман, чам). Мови: в’єтнамська...

Г. О. Добко, Дао Суан Зионг

Ваап Бекір

(1915, Буюк-Каралез Сімфероп. пов. Таврій. губ., нині с. Красний Мак Бахчисарай. р-ну, АР Крим – 14. 08. 1944, с. Гайтурлівка, нині Литва) – кримськотатарський поет. Член СП СРСР (1938). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Сімфероп. пед. інститут (1938). Працював у ж. «Яш къувет» («Молода сила»), радіокомітеті. Автор віршів «Ватаным»...

А. Р. Кокієва

Вабищевич Олександр Йосипович

(06. 08. 1951, с. Ремель Брест. обл., нині Білорусь) – графік і дизайнер. Член НСХУ (1992). Закін. Дніпроп. художнє училище (1972; викл. К. Беркута, В. Загубибатько, О. Куко). Працював оформлювачем, проектантом на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті (1973–91). Учасник обл. та міжнар. мистецьких виставок від 1991. Персон. – у Дніпропетровську...

О. П. Годенко-Наконечна

Вавилін Іван Михайлович

(Вавилин Иван Михайлович; псевд. – Баярса Иван; 21. 11. 1911, с. Бояркерос, нині Респ. Комі, РФ – 04. 10. 1975, м. Сиктивкар, нині Респ. Комі, РФ) – комі поет. Державна премія Комі АРСР ім. І. Куратова (1973). Закін. підготовчі курси для вступу до ВШ (1933). Працював журналістом. Учасник 2-ї світової війни. Дебютував у пресі 1926. Автор зб.: «Ни...

Б. В. Хоменко

Вавилов Анатолій Георгійович

(01. 04. 1924, м. В’ятка, нині Кіров, РФ – 10. 03. 1999, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії і на фронті від 1942. Відзначився у вересні 1943 під час визволення Києва. Після війни демобілізований, мешкав у рідному місті. Ю. В. Кучернюк

Ю. В. Кучернюк

Вавилов Євген Миколайович

(13. 02. 1923, Москва – 25. 04. 1978, Київ) – фахівець у галузі кібернетики. Доктор технічних наук (1966), професор (1967). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. артилер. радіотех. академію (1955). Працював у Київ. вищому інж.-радіотех. училищі (1955–71); Київ. університеті (1971– 72): професор кафедри теор. кібернетики;...

М. Л. Горбачук

Вавилов Іван Федорович

(18. 10. 1897, с. Макарово Саратов. губ., Росія – 30. 03. 1960, Сімферополь) – ентомолог, фітопатолог. Кандидат біологічних наук (1949). Закін. Саратов. університет (1927). Від 1936 працював у Крим. с.-г. інституті (Сімферополь): дир. (1944– 49), завідувач кафедри зоології, ентомології і фітопатології (1944–59) та каф. захисту рослин (1959– 60). У...

Н. І. Біляєва

Вавилов Микола Іванович

(13(25). 11. 1887, Москва – 26. 01. 1943, м. Саратов, РФ) – фахівець у галузі генетики та селекції рослин. Академік АН СРСР (1929), АН УРСР (1929), ВАСГНІЛ (1929; 1929–35 – її президент, 1935–40 – віце-президент). 1926–35 – чл. ЦВК СРСР. Іноз. чл. низки АН. Ленін. премія (1926). Золота медаль ім. М. Пржевальського АН СРСР (1925), Велика Золота...

Д. М. Голда, В. А. Труханов

Вавилон ХХІ

– культурологічний журнал. Виходив у Києві від вересня 1992 (усього 4 номери). Видавець – фірма «Довіра». Головний редактор – М. Слабошпицький. Правонаступник журналу «Вавілон» – щомісяч. критич.-публіцист. видання СКінУ (виходив 1991–92 укр. і рос. мовами, усього 6 номерів). Серед рубрик – «Кіно в моєму житті», «Палітра». Л. І. Брюховецька

Л. І. Брюховецька

Ваврик Богдан Омелянович

(21. 09. 1939, м. Перемишль, нині Польща – 10. 03. 2009, Львів) – актор. Заслужений артист України (1991). Закін. студію при Львів. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької (1978; викл. Б. Тягно). Від 1962 працює у Львів. ТЮГу ім. М. Горького (нині 1-й Укр. театр для дітей та юнацтва). В. – майстер епізод. ролей. Йому притаманні висока виконав....

Н. П. Боренько-Баштова

Ваврик Василь Романович

(21. 03. 1889, с. Яснище Зборів. пов., нині Бродів. р-ну Львів. обл. – 05. 07. 1970, Львів) – письменник, літературознавець, історик. Доктор слов’ян. філології (1929). Навч. у Львів. університеті, закін. філос. факультет Праз. університету (1926). Як москвофіл, ув’язнений на поч. 1-ї світової війни в австр. таборах Терезин і Талергоф. Згодом...

О. Л. Рибалко

Ваврик Василь-Борис

(01. 12. 1911, c. Доброполе, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. – 09. 09. 1996, м. Мондер, пров. Альберта, Канада) – церковний діяч, теолог. Доктор теології (1946), проф. 1920 вступив до новіціату чину отців Василіян (навч. до 1934). Богослов’я студіював у Кристинополі та Жовкві на Львівщині. 1934 висвяч. на священика у м-ку Жовква (нині Львів. обл.)....

Б. Волинський

Ваврик Євген Петрович

(24. 08. 1949, Тернопіль) – режисер. Заслужений діяч мистецтв України (2004). Закін. Харків. інститут культури (1971; викл. Є. Лисенко), Київ. інститут театр. мистецтва (1981; викл. В. Неллі). 1971–81 – викладач Теребовлян. культ.-осв. училища (Терноп. обл.); 1982–84 – худож. кер. Терноп. міського палацу культури (нині «Березіль» ім. Леся...

Б. І. Мельничук

Ваврик Ждан Михайлович

(13. 05. 1928, Львів) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1976), професор (1979). Закін. Львів. мед. інститут (1950). Від 1951 працював у Станіслав. мед. інституті (з перервою, згодом Івано-Фр. мед. академія): 1978–93 – завідувач кафедри заг. хірургії; у Терноп. мед. інституті: 1963–77 – доцент Осн. наук. дослідж. у галузі трансфузіології та...

М. Г. Гончар

Ваврик Михайло-Мирослав

(12. 12. 1908, с. Ласківці, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 01. 03. 1984, Нью-Йорк) – церковний діяч УГКЦ. Доктор богослов’я (1939). Дійсний член НТШ (1961). У грудні 1932, склавши чернечі обіти у Василіян. чині, рукоположений на священика. Студіював у Папських східному (1934–37) і археол. (1937–39) інститутах. Був віце-ректором Укр. папської...

А. І. Жуковський

Вавриків Марія Микитівна

(30. 10. 1911, містечко Вакав, провінція Саскачеван, Канада – 15. 04. 1977, Вінніпеґ) – громадська діячка, правознавець. Закін. Манітоб. університет (1934). Під час навчання очолювала укр. студент. клуб «Прометей». Працювала юристом, 1965 признач. королів. адвокатом, 1968–75 – суддя Вінніпез. суду у справах сім’ї та молоді. Голова Асоціації...

С. О. Плахотнюк

Вавринчик Іван

(псевд. – Данечков; 08. 04. 1913, с. Страняни, округ Стара Любовня, нині Словаччина – 10. 08. 1993, там само) – український письменник, педагог, громадський діяч у Словаччині. Закін. Пряшів. учител. семінарію (нині Словаччина, 1932). Учителював. Працював у м. Стара Любовня: у секретаріаті Укр. нар. ради Пряшівщини (1945– 51); заступник голови...

Ф. Ковач

Ваврисевич Микола Михайлович

(01. 12. 1891, м. Городло Люблін. губ., нині Польща – 30. 10. 1978, м. Володимир-Волинський Во-лин. обл.) – український педагог, журналіст і громадський діяч у Холмщині. Навч. у Холм. гімназії, Університеті св. Володимира у Києві (1910–12), Петрогр. університеті (нині С.-Петербург), закін. вечір. археол. інститут (1917). Відтоді – шкіл. інспектор...

М. М. Горний

Вавришин Михайло-Матвій

(06. 03. 1940, Торонто) – педагог. Закін. Торонт. університет (1963). Від 1966 очолює каф. географії Центр. тех. школи в Торонто. Актив. діяч Укр. катол. церкви св. Миколая. Член правління торонт. осередку Укр. канад. комітету. Ініціатор впровадження укр. предметів у вищих школах провінції Онтаріо. Член Укр. нац. федерації, Укр. канад. нац....

С. О. Плахотнюк

Ваврів Дмитро Михайлович

(02. 02. 1953, с. Чистилів Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2018). Державна премія України в галузі науки і техніки (2018), премія імені С. Брауде (2019). Закінчив Харківський університет (1975),...

А. Ю. Титаренко

Вавровий Юхим Андрійович

(справж. – Виливчук; 31. 03(12. 04). 1890, с. Попівці Кременец. пов. Волин. губ., нині Кременец. р-ну Терноп. обл. – 03. 12. 1970, с. Новий Кокорів Кременец. р-ну Терноп. обл.) – поет. Здобув поч. освіту; фах складача у Почаїв. друкарні. Друкувався від 1911 у робітн. пресі Петербурга, київ. часописах «Огни», «Маяк». 1913–14 – ред. ж. «Печатное...

М. Ю. Костриця

Ваврук Василь Олексійович

(псевд.: Ватюга, Верлан, Роса, Стрункий; 02. 01. 1909, с. Себечів, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 19. 12. 1945, с. Купичволя, нині Жовків. р-ну Львів. обл.) – військовий діяч ОУН–УПА. Закін. учител. семінарію, вчителював. Признач. провідником ОУН у Белз. повіті. За націоналіст. діяльність був ув’язнений у польс. тюрмах (1933–34, 1936–39) і...

В. І. Мороз

Ваврух Маркіян Васильович

(11. 08. 1942, с. Кошляки Підволочис. р-ну Терноп. обл.) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (2001). Закін. Львівський університет (1964), де відтоді й працює (з перервою): від 1996 – завідувач кафедри астрофізики; 1971–91 – в Інституті теор. фізики АН УРСР (Київ);1991–96 – в Інституті фізики конденсов. систем НАНУ (Львів)....

І. Р. Юхновський

Вагабзаде Бахтіяр Магмуд Оглу

(Vahabzade Bəxtiyar Mahmud Oğlu; 16. 08. 1925, м. Нуха, нині Шекі, Азербайджан – 13. 02. 2009, Баку) – азербайджанський поет, літературознавець. Член-кореспондент АН Азерб. РСР (1980), нар. поет Азерб. РСР (1984). Закін. Азерб. університет (1947). Автор зб. віршів і поем «Достлуг нəғмəси» («Пісня дружби», 1953), «Инсан вə заман» («Людина і час»,...

М. М. Мірошниченко

Ваганов Владлен Опанасович

(13. 08. 1930, м. Газимурський Завод, Читин. обл., РФ – 02. 04. 1999, Херсон) – графік і живописець. Член НСХУ (1972). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1959; викл. Г. Бондаренко, Є. Єгоров, В. Мироненко). Працював гол. художником худож.-вироб. майстерень (1966–73), худож. комбінату (1984–91), Херсон. організації СХУ (1991–92). Основна галузь...

С. Д. Курбаткіна

Сторінка 1 із 101 1 2 3 Вперед

Том 4

Зміст

Популярні статті цього тому в 2026 році