ВАСИЛІЯ́НСЬКИЙ ЧИН у Польщі — український греко-католицький монаший чин. Перші Василіяни прибули до Варшави 1721, а 1810 створено окрему провінцію з 5-ма монастирями (у Варшаві, Білій Під­лясьці, Холмі, Замосці та Любліні). Перший протоігумен — отець Ф. Ціхановський. 1864 провінція чину, яка нараховувала 25 ченців, була ліквідована царським урядом, 1872 варшавську церкву і монастир Василіян пере­дано РПЦ, 1915–19 — у ві­дан­ні римо-католицькому, 1919–29 під­порядковано вірменському архі­єпис­копу Теодоровичу. 1929 церква і монастир знову стали власністю Василіян, 1937 при церкві створено греко-католицьку парафію. Під час Варшавського пов­ста­н­ня 1944 монастирський будинок по­шкоджено бомбами, двоє монахів загинули. Після війни отець П. Пушкарський (ігумен варшавського монастиря від 1931) зайнявся впорядкува­н­ням і від­будовою монастирського будинку, що став транзитним пунктом для українських священиків, які емігрували на Захід. 1946 створено Василіянську делегатуру, якій під­порядковувалися монастирі в Пере­мишлі і Кристинополі та дві резиденції на Лемківщині — у Волі Миговій та Ліщинах. Настоятелем 15-и отців і 3-х братів був отець П. Пушкарський. Після акції «Вісла» 1947 зберігся лише варшавський монастир, в якому від­бувалися латинські богослужі­н­ня. Василіянські отці за­знали пере­слідувань і ре­пресій з боку комуністичної влади, зокрема отця П. Пушкарського 1952 засуджено на 10 років увʼязне­н­ня (звільнено 1955). На Великдень 1957 від­новили богослужі­н­ня у греко-католицькому обряді, 1959 у варшавському монастирі від­крито новіціат (1994 пере­несено до монастиря у Венґожеві). Протоігуменами були отці Р. Барабаш, Й. Романик, М. Білинський, В. Медвіт, В. Ющак, М. Скірка. 1983 Василіянську делегатуру під­несено до рангу місто­провінції. 1992 у варшавському монастирі створено Духовну семінарію для ченців Чину Св. Василія Великого із України, Словач­чини, Румунії, випускники якої проходять освяче­н­ня і мають змогу продовжувати на­вча­н­ня в Академії католицької теології у Варшаві. Нині Василіянська місто­провінція, крім Варшави, обʼ­єд­нує монастирі і парафії у Пере­мишлі, Венґожеві (з 9-ма станицями), Кентшині (з 4-ма станицями).