Васін Кім Кирилович

ВА́СІН Кім Кирилович (Васин Ким Кириллович; 14. 03. 1924, с. Шоркенер, нині Марійська Респ., РФ — 18. 02. 2005, м. Йошкар-Ола, Марійська Респ.) — марійський прозаїк, літературознавець. Кандидат філологічних наук (1975). Нар. письменник Марій. АРСР (1984). Закін. Марій. пед. інститут (Йошкар-Ола, 1952), де відтоді й викладав. Згодом був ред. Марій. книжк. видавництва, літ. консультантом СП Марій. АРСР. Від 1963 — у Марій. НДІ. Друкувався від 1940, писав марій. та рос. мовами. В. — майстер істор. прози, в якій поєднано худож. вимисел і докум. достовірність. Багато творів написано для дітей. Вагоме місце належить краєзнав. тематиці. Осн. твори: повісті «Ме тимуровец улына» («Ми тимурівці», збірка, 1944), «Ушнымаш» («Об’єднання», 1956), «С вами, русичи!» (збірка, 1961), «На земле Онара» (1967), «Муро апшат» («Коваль пісень», збірка, 1976); кн. оповідань і легенд «Песня патыров» (1960), «Сабля атамана» (1964); зб. повістей та оповідань «Зелёная роща» (1973), «Сын коммуниста» (1982). Автор праць «Страницы дружбы» (1959), «Творческие взаимосвязи марийской литературы» (1964), «С. Г. Чавайн: Жизнь и творчество» (1968), «Просветительство и реализм» (1974), «История и литература» (1980); статей про марій.-укр. літ. зв’язки, зокрема «Тарас Шевченко в марийской литературе» (1959), «Доброе слово: Т. Г. Шевченко в марийской поэзии», «Нам близки и Шевченко, и Руставели, и Тукай» (обидві — 1961). Переклав низку творів рос. письменників, уривок з роману Н. Рибака «Переяславська рада».

Завантажити статтю