Васьковський Євген Володимирович
Визначення і загальна характеристика
ВАСЬКО́ВСЬКИЙ Євген Володимирович (21. 02(05. 03). 1866, м. Аккерман, нині м. Білгород-Дністровський Одес. обл. — 29. 05. 1942, Варшава) — правознавець. Доктор цивіл. права (1901), чл. АН Польщі. Закін. Новорос. університет в Одесі (1888). Відтоді займався адвокат. практикою в Одесі, водночас досліджував проблеми організації адвокатури. Від 1897 — у Новорос. університеті: приват-доцент, від 1904 — екстраординар., від 1906 — ординар. професор кафедри цивіл. права, водночас у 1905 — в. о. декана юрид. ф-ту, 1906–07 — проректор. 1909 за участь студентів Університету в рев. подіях 1905–07 звільнений з посади із забороною перебувати на держ. службі протягом 3-х р. У розпалі воєн. дій 1918–20 виїхав до Литви, де від 1921 викладав право в Університеті С. Баторія у м. Вільно (нині Вільнюс). 1936 переїхав до Варшави, де працював у Кодифікацій. комісії АН Польщі. Основні напрями наук. досліджень: коментування і застосування громадян. законів, цивіл. судоустрій, громадян. право. Автор низки посібників і підручників з правознавства.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Будущее русской адвокатуры. К вопросу о предстоящей реформе. С.-Петербург, 1893; Учебник гражданского права. Москва, 1894; 1896; Основные вопросы адвокатской этики. С.-Петербург, 1895; Учение о толковании и применении гражданских законов. О., 1901; Сборник задач по русскому гражданскому праву. О., 1904; Курс гражданского процесса. Т. 1. Москва, 1913; Типичные гражданские дела. О., 1918.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
