Вацієтіс Ояр
ВА́ЦІЄТІС Ояр (Vâcietis Ojârs; 13. 11. 1933, х. Думп’ї, Латвія — 28. 11. 1983, Риґа) — латиський поет. Нар. поет Латв. РСР (1977). Державна премія СРСР (1982). Навч. у Латв. університеті (Риґа, від 1952). Працював у ред. газет і журналів. Друкуватися почав 1950. Перші зб. «Gâlu ceïu vçjð» («Вітер дальніх подорожей», 1956) «Ugunîs» («У вогні», 1958), «Krâces apiet nav laika» («Пороги обходити ніколи», 1960) — це голос молоді у час її становлення, духов. зростання. У зб. «Elpa» («Дихання», 1966), «Aiz simtas slâpes» («Час зозуль», 1968), «Melnâs ogas» («Чорні ягоди», 1971) розкривається трагіч. світовідчуття В., а у зб. поезій «Visâda garuma stundas» («Години різної довжини», 1974), «Gamma» («Гама», 1976), «Zibens pareizrakstîba» («Правопис блискавки», 1980), «Si minore» (1982) поглиблюється аналіт. і філос. начала. Написав низку антитоталітар. творів, зокрема поему «Похорон вождя» (1967), «Визначення» (1985). Автор кн. для дітей «Dziesma par…» («Пісня про…», 1965), «Sasiesim astes» («Зв’яжемо хвости», 1967), «Kubata» («Кишеня», 1976). Виступав як літ. критик. Перекладав твори Д. Павличка, В. Коротича, М. Булгакова, С. Єсеніна та ін. Окремі вірші В. переклали М. Григорів, І. Драч, С. Завгородній, П. Марусик.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Nolemtîba. Riga, 1985; укр. перекл. — Відземське шосе. К., 1965; Бурштиновий оберіг. К., 1981; Похорон вождя // Вітрила. К., 1989; Арифметика. К., 1990; (Поезії) // «З Латвійського берега». К., 1999.
Рекомендована література
- Драч И. Высокие сосны в лунном сиянии // Вациетис О. Избранное. Москва, 1979;
- Киканс В. С чего начинается человек: Очерк творчества О. Вациетиса. Москва, 1987;
- Шпиталь А. Ояр // СіЧ. 1993. № 12.
Завантажити статтю
Людина 