Вацлавський Михайло
ВАЦЛА́ВСЬКИЙ Михайло (26. 09. 1887, с. Синява Сяноц. пов., нині Польща — 16. 07. 1936, м. Меджилабірці, нині Словаччина) — громадський діяч. Закінчив гімназію у Самборі (нині Львівська обл.), навчався на юридичному факультеті Львівського університету, згодом у Карловому університеті (Прага). Займався кооперативним рухом на Лемківщині. Під час 1-ї світової війни перебував у концентраційному таборі Талергоф (побл. м. Ґрац, нині Австрія), згодом мобілізований до австрійської армії. 1918–19 брав участь у роботі лемківської Руської ради, яка ставила завданням приєднання галицької Лемківщини до Чехо-Словаччини. Зазнав переслідувань з боку польського уряду Ю. Пілсудського і переселився до Чехо-Словаччини. Працював шкільним інспектором у Меджилабірцях. У співпраці з В. Цупером заснував читальню, споживчий кооператив, кредитне товариство «Надія».