Введенський Олександр Іванович
ВВЕДЕ́НСЬКИЙ Олександр Іванович (Введенский Александр Иванович; 1856, м. Тамбов, Росія — 1925) — російський філософ і психолог. Закін. С.-Петербур. університет (1888). Працював у ньому професор (1890–1925). Читав курси з логіки, психології, історії філософії на Вищих жін. курсах, у Військ.-юрид. академії. Один із засн. С.-Петербург. філос. товариства (1898). У 1910-і рр. із В. була пов’язана діяльність І. Франка. В. — пров. представник неокантіанства в Росії. Апріорному (аксіоматичному) знанню протиставляв знання апостеріорне (досвідне) та метафоричне (що ґрунтується на вірі). Натурфілос. дослідж. В. побудовані на визнанні суб’єктив. природи пізнав. досвіду та його категорій. апарату. Гносеологію вважав гол. філос. дисципліною, оскільки вона з’ясовує умови існування беззапереч. знання (математичною та природознавчою) і визначає межу між знанням та вірою. Вона встановлюється за допомогою логіки, тому своє вчення В. назвав логіцизмом. Заперечуючи наук.-філос. статус метафізики, вбачав у ній (як у «морально обґрунтованій вірі») необхід. елемент світогляду поряд з істин. знанням. У працях з психології В. ставив питання про необхідність виведення вчення про сутність психічною за межі психології і поєднання його з морал. обов’язком. Був прихильником «психології без душі», яка вивчає «душевні» явища. Цікавився достовірністю осягнення чужого душев. життя, тлумачив це у руслі гносеол. критицизму. Влас. висновок про відсутність об’єктив. ознак душев. життя в ін. людях назвав осн. законом одушевлення, психофізіол. законом В.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Опыт построения теории материи на принципах критической философии. Ч. 1. С.-Петербург, 1888; О пределах и признаках одушевления. С.-Петербург, 1892; Лекции по логике. С.-Петербург, 1892; Введение в философию. С.-Петербург, 1894; Судьба философии в России. Москва, 1898; Лекции по истории новейшей философии. Ч. 2. С.-Петербург, 1901; Лекции по психологии. С.-Петербург, 1908; Лекции по древней философии. С.-Петербург, 1912; Конспект лекций по истории новой философии. С.-Петербург, 1914; Психология без всякой метафизики. Петроград, 1917; Философские очерки. Прага, 1924.