Ведь Євген Іванович

Визначення і загальна характеристика

ВЕДЬ Євген Іванович (02(15). 03. 1917, с. Лозове, нині Краснолиман. р-ну Донец. обл. — 02. 06. 1978, Харків) — хімік. Батько В. Ведя. Доктор технічних наук (1968), професор (1969). Закін. Харків. хім.-технол. ін­ститут (1940). Працював на кер. посадах на керам. заводах (1940–47). Від 1947 викладав у Ворошиловгр. гірн. технікумі (нині Луганськ); від 1949 — у Харків. політех. ін­ституті (нині Нац. тех. університет «Харків. політех. ін­ститут»): доцент, проф., 1958–78 — завідувач кафедри вʼяжучих матеріалів, одночасно 1958–67 — декан факультету технології неорган. речовин. 1953–56 пере­бував у від­ряджен­ні в Китаї: викл. Тяньцзин. та Уханьського політех. ін­ститутів. Наук. діяльність: ви­вче­н­ня та створе­н­ня нових технологій вогнетривів, кераміки і вʼяжучих матеріалів. Засн. наук. школи зі створе­н­ня вʼяжучих матеріалів на основі від­ходів виробництва, білих і кольор. цементів на основі доломітової сировини, вогнетривів автоклав. тверді­н­ня.

Пр.: Кладка и монтаж тепловых устройств в огнеупорной промышлен­ности. Х.; Москва, 1953; Технологія вогнетривів: У 3 т. Тяньцзинь, 1954; Технологія вʼяжучих матеріалів. Тяньцзинь, 1955 (обидві — китай. мовою); Физико-химические основы технологии автоклавных строительных материалов. К., 1966 (спів­автор); Гипс и ги­псовые вяжущие. К., 1967 (спів­автор); Химия в производстве строительных материалов. К., 1968 (спів­автор); Химическая технология вяжущих материалов. Белгород, 1973 (спів­автор).

Літ.: Харьков. политех.

В. Є. Ведь

Завантажити статтю