Веклич Максим Федорович
ВЕ́КЛИЧ Максим Федорович (23. 02. 1924, с. Мала Нехвороща, нині Машiв. р-ну Полтав. обл. — 21. 02. 2001, Київ) — геолог, палеогеограф. Доктор геол.-мiнерал. н. (1962), професор (1974). Заслужений діяч науки УРСР (1984). Держ. премiя УРСР у галузі н. і т. (1975). Учасник 2-ї світ. вiйни. Закiн. Київ. університет (1950). Відтоді працював в Iн-тi геол. наук АН УРСР (Київ): 1961–67 — зав. вiддiлу фiз. географiї та картографiї, 1967–71 — завідувач відділу палеогеографії; 1971–91 — зав. цього відділу Сектору (згодом Відділ.) географії АН УРСР; 1991–2001 — гол. н. с. Інституту географії НАНУ (Київ). Вивчав проблеми геоморфологiї, палеогеографiї, геологiї i стратиграфiї, зокрема мезозою i кайнозою; розробляв теорiю й удосконалював методику комплекс. дослідж. давньої природи, iсторiї її розвитку. Розвинув теор. засади заг. і галуз. палеогеографії, зокрема палеопедологiї, -клiматологiї та -ландшафтознавства.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Четвертиннi вiдклади правобережжя Середнього Днiпра. 1958; Палеоморфологiя областi Українського щита (мезозой i кайнозой). 1966; Стратиграфия лессовой формации Украины и соседних стран. 1968; Палеоэтапность и стратотипы почвенных формаций верхнего кайнозоя. 1982; Проблемы палеоклиматологии. 1987; Основы палеоландшафтоведения. 1990 (усі — Київ).; Лiт.: Максим Федорович Веклич (к 60-летию со дня рожд.) // ГЖ. 1984. Т. 44, № 5; М. Ф. Векличу — 75 років // Укр. геогр. журн. 1999. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
