Розмір шрифту

A

Велика Димерка

ВЕЛИ́КА ДИ́МЕРКА — селище міського типу Броварського ра­йону Київської області. Знаходиться за 34 км від Києва та за 12 км від залізнич. ст. Бровари. Має автобусне сполуче­н­ня з містами Бровари та Київ. Площа 22,2 км2. Насел. 10 074 особи (2001, складає 96,1 % до 1989): українців — 95,5 %, росіян — 3,7 %, інших — 0,8 %. Вперше згадується в істор. джерелах 1552 як поселе­н­ня Димерка Остерського замку, звільнене від сплати податків, бо було дуже зруйноване татарами Менґли-Ґірея 1482. Смолокури виробляли тут селітру, дьоготь, спалюючи деревину, від чого по­стійно стояв дим. Від­повід­но поселе­н­ня й отримало назву Димерка. 1624 право власності на поселе­н­ня здобуває польс. княжна Г. Корецька. Побл. Димерки 1630 пов­станці під проводом Тараса Трясила роз­били загін польс. шляхти. Від 1680 — у власності Києво-Печерської Лаври. На 1767 у селі роз­ташовувались монастир. будинок, церк. приход. школа, шпиталь, в якому проживали знедолені люди. У кін. 18 ст. Димерку деякий час називали Здимирівкою, згодом — Володимирівою, але назви не прижилися. 1868 через село прокладено залізничну колію, яка зʼ­єд­нала міста Ніжин та Бровари. На 1858 у Димерці було 458 дворів, на 1897 — 932. На фронтах 1-ї світової війни загинуло бл. 50 димерчан. Від 1923 — сучасна назва. 1924–30 — райцентр. Жителі В. Д. 1932–33 потерпали від голоду, були непоодинокі випадки людоїдства. Від 17 вересня 1941 до 23 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Загарбники вивезли на роботи до Німеч­чини 409 димерців та спалили 442 оселі. Бл. 2-х тис. осіб воювало на фронтах 2-ї світової війни, з них 800 — загинуло. Від 2000 — смт. Гол. під­приємства: завод з виробництва без­алкогол. напоїв всесвітньові­домої «Кока-кола Беверіджиз Україна лімітед», ТОВ «Мономах» (вироб.-склад. комплекс), цех з виробництва взу­т­тя. У В. Д. — заг.-осв. школа, дитсадок, б-ка, Будинок культури, дільнична лікарня, від­діл. оща­дбанку. Функціонують нар. фольклор. ансамбль «Калинонька», драм. колектив «Дивослово». Реліг. громади: УПЦ МП, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської. Памʼятка архітектури — Свято-Покровська церква (1785). Встановлено меморіал та памʼятник великодимерчанам, які загинули під час 2-ї світової війни. Видатні уродженці: д-р екон. н. В. Дієсперов, живописець М. Юхта.

І. М. Ліскевич

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
32687
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
889
сьогодні:
5
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 5 562
  • середня позиція у результатах пошуку: 11
  • переходи на сторінку: 8
  • частка переходів (для позиції 11): 9.6% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Велика Димерка / І. М. Ліскевич // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-32687.

Velyka Dymerka / I. M. Liskevych // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-32687.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору