Велика Михайлівка

ВЕЛИ́КА МИХА́ЙЛІВКА (до 1945 — с. Гросулове) — селище міського типу Одеської області, райцентр. Знаходиться на р. Кучурган, за 110 км від обл. центру, за 17 км від залізнич. ст. Веселий Кут. Автостанція. Має автобусне сполучення з обл. центром та з насел. пунктами р-ну. Площа 3 км². Насел. 6 тис. осіб (2001, складає 96,2 % до 1989), переважно українці. Проживають також росіяни, молдавани, болгари, білоруси, гагаузи, німці. Засн. 1796 після закінчення рос.-турец. війни, коли тер. між річками Буг і Дністер за Ясським мирним договором 1792 відійшла до Росії. Катеринослав. намісник наділив бригадира рос. армії В. Ланського землею в урочищі р. Кучурган. Через деякий час частину землі бригадир продав підполковнику А. Давидовичу. Згодом ці землі купив поручик І. Гросул-Толстой, який і засн. тут с. Гросулове. Поміщик Гросул володів бл. 16 тис. десятин орної землі у Пд. Україні. Наприкінці 19 ст. у Гросулові проживало 950 жит., діяли православна церква, 3 євр. молит. будинки, школа, пошт.-телеграфне відділ., лікув. амбулаторія, аптека, паровий млин, 19 лавок, 5 корчм. Про зростання торг.-грошових відносин у поселенні свідчить і те, що від грудня 1872 до квітня 1906 діяло позичково-ощадне товариство. На поч. 20 ст. працювали 3 парових млини, бойня, шевські, ковал., кравец. та ін. майстерні. На 1920 у Гросулові проживало 1700 осіб, з них у промисловості було зайнято бл. 200 осіб, с. госп-ві — 400, торгівлі — 149, закладах культури і охорони здоров’я — понад 200. Від 1923 — райцентр, від 1961 — смт. Мешканці потерпали від голодомору 1932–33 рр. На околицях с-ща розташ. кар’єри буд. піску та глини, придатної для виготовлення цегли. Пром-сть представлена друкарнею, держлісгоспом, а також трьома буд. організаціями. В с-щі — 2 середні школи, рай. лікарня, рай. Будинок культури, нар. театр, 2 б-ки, істор.-краєзнавчий музей, дит. муз. школа, ДЮСШ, стадіон. Виходить г. «Єдність». Реліг. громади: УПЦ МП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня. У В. М. встановлено погруддя Т. Шевченка. У центрі с-ща знаходиться брат. могила, в якій поховано 363 солдати та офіцери. Із старих будівель 19 ст. збереглися будинки торг. ряду, водогону, що подавав воду на залізничну ст., а також приміщення банку та волос. управи. У В. М. народилися д-р екон. н. В. Деречин, поетеса Г. Камінна.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю