Великий вогонь

Визначення і загальна характеристика

«ВЕЛИ́КИЙ ВОГО́НЬ» — неоязичницька духовно-релігійна течія. Виникла у 90-х рр. 20 ст. на Житомирщині. Засн. — Г. Боценюк. Послідовники «В. в.» об­стоюють ідею абстракт. словʼянськості, вірять у присутність душ пращурів, які жили за законами Ро­зуму. Боги у них — сили природи. В общині «В. в.» вшановують Сварога (дарував людям вічне життя і по­єд­нав силу Вогню й Ро­зуму), Рода і його синів — Перуна (особливе поклоні­н­ня), Одина і Водина, дружину Перуна Ладу, Даждьбога. Від нього як сили неба послідовники «В. в.» ведуть свій рід і очікують його приходу. Календар «В. в.» перед­бачає поклоні­н­ня чотирьом сонцям, які уособлюють Хорс, Ярило, Світовид і Сварог. Ви­знають смертність духов. тіла людини, духовну єд­ність чоловіка і жінки. Морал. закони «В. в.» пропагують шлюбну вірність, любов до живої природи, сприя­н­ня добру і зневагу до зла, утвердже­н­ня свободи людини. Центр. місцем для здійсне­н­ня обрядів «В. в.» є капище-святилище, на якому зводиться житло князя громади. У «В. в.» вважаються священ­ними усі давні словʼян. дохристиян. культові споруди і речі словʼян. поховань.

А. М. Колодний

Завантажити статтю