ВЕЛИ́КИЙ Володимир Микола­йович (07(19). 08. 1851, Київ — не раніше лютого 1917, там само) — фізіолог, зоолог. Доктор зоології (1889), медицини, проф. У 1868 вступив на юрид. факультет С.-Петербур. університету, 1870 пере­йшов на природо­знавче від­діл. фіз.-мат. факультету (закін. 1874 зі ступ. канд.). 1875–85 — лаборант каф. фізіології і порівнял. анатомії С.-Петербур. АН; 1885–89 — приват-доцент кафедри зоології, порівнял. анатомії і фізіології Петербур. університету; у 1889–1903 — у Томському університеті (Росія): ординар. професор кафедри фізіології мед. ф-ту, 1890– 93 — ректор; 1904–07 — приват-доцент Університету св. Володимира в Києві, а також працював у фізіол. лаб. С. Чирʼєва. Від лютого 1917 — професор кафедри фізіології Київ. жін. мед. ін­ституту. Подальша доля неві­дома. Під час навч. у С.-Петербур. університеті в спів­авт. з І. Па­вловим написав праці: «О влиянии гортан­ных нервов на кровообращение», «О центростремительных ускорениях сердцебиения» (обидві — 1874). Основні напрями наук. досліджень: ін­нервація судин­ної системи, нирок, під­шлункової залози; дія електрич. струму на тварин. організм.