Великі держави

Визначення і загальна характеристика

ВЕЛИ́КІ ДЕРЖА́ВИ — країни, які ві­ді­грають провід­ну роль у світовій політиці та між­народних від­носинах. Попри існуючий в сучас. між­нар. праві принцип рівноправності усіх держав, в між­нар. практиці роль тієї чи ін. держави залежить від її природ. та люд. ресурсів, військ.-тех. можливостей, рівня екон. роз­витку, а також завдяки ступеню участі у регіонал. та глобал. між­нар. процесах. Така фактична нерівність зумовлює існува­н­ня ієрархії держав, де В. д. за­ймають верх­ній щабель, оскільки завдяки своєму матер.-тех. та політ. потенціалу мають змогу здійснювати формотворчий вплив на систему між­нар. від­носин на глобал. та регіонал. рівнях. Критерії ви­значе­н­ня приналежності держави до кола В. д.: сумарна можливість потенціалу, що може бути викори­станий нею для реалізації інтересів у сфері між­нар. від­носин; особливе місце і роль в системі між­нар. від­носин; мас­штаби довго­строкових і середньо­строкових нац. інтересів. Широкого вжитку в політ. лексиконі термін «В. д.» набув від часу Віден. кон­гресу 1814–15, коли було сформовано систему між­держ. від­носин, що ви­значалася провід­ними державами Європи — Австрією, Великою Британією, Прус­сією, Росією та Францією. Протягом 19 ст. сут­тєво зросла роль США, Італії та Японії в системі між­нар. від­носин, внаслідок чого вони також набули статусу В. д. Після 2-ї світової війни В. д. фактично було ви­знано Велику Британію, Китай, СРСР, США та Францію, які згідно зі Статутом ООН, ухваленому на конф. у Сан-Франциско 1945, стали по­стійними членами Ради Без­пеки. Статус цих держав був ви­знач. їх вирішальним внеском у пере­могу над нацист. Німеч­чиною та від­новле­н­ня миру. Згідно зі Статутом ООН В. д. несуть особливу від­повід­альність за збереже­н­ня між­нар. миру та без­пеки; ця роль В. д. у повоєн­ному світі ще більше зросла із набу­т­тям ними ядер. статусу (можливостей виробництва та роз­горта­н­ня ядер. зброї). Після заверше­н­ня «холодної війни» зро­ста­н­ня за­гроз невійськ. характеру в структурі між­нар. без­пеки та активізація регіонал. конфліктів спричинили подальше роз­шире­н­ня кола В. д., до яких дедалі частіше стали від­носити світових екон. лідерів (Німеч­чину, Японію) та провід­ні регіонал. держави (Індію, Бразилію).

Л. В. Губерський

Завантажити статтю