Вайнер Соломон Наумович
Визначення і загальна характеристика
ВА́ЙНЕР Соломон Наумович (1884, колонія Волярка Поділ. губ., нині село Красноокнян. р-ну Одес. обл. — 06. 12. 1947, Одеса) — лікар-фтизіатр. Професор (1931). Закін. Мюнхен. університет (1911). Працював лікарем туберкульоз. санаторіїв у м. Давос (Швейцарія, 1911–14), в Одесі (1920–31); під час 1-ї та 2-ї світ. воєн — військ. лікар; у 1931–41 та 1944–47 — завідувач кафедри фтизіатрії Одес. інституту удосконалення лікарів. Започаткував в Україні боротьбу з туберкульозом. Засн. 1-го нар. туберкульоз. санаторію (1919), центр. туберкульоз. диспансеру (1922). Вивчав ускладнення при актив. методах лікування легеневого туберкульозу, ранню діагностику і роль вегетатив. нерв. системи в патогенезі і терапії легеневого туберкульозу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ближайшие и отдаленные результаты операции френикоэкзереза // Борьба с туберкулезом. 1934. № 9–10; Вегетативні зрушення при легеневому туберкульозі // Зб. пр. Одес. н.-д. туберкульоз. інституту. 1938; Роль вегетативной нервной системы в диагностике и терапии легочного туберкулеза. О., 1940; Ранняя диагностика легочного туберкулеза. О., 1945.