Вайнерман Ханан Абрамович
ВА́ЙНЕРМАН
Ханан Абрамович (19. 11(02. 12). 1902, м. Лугини, нині смт Житомир. обл. — 28. 02. 1979, Одеса) — поет. Член СПУ (1936). Писав мовою ідиш. Навч. у хедері, в Одес. пед. інституті (1930– 32), закін. Одес. інститут нар. господарства. Працював учнем маляра, декоратором у театрі, у 1920-х рр. — колоніст у с-г. колонії на Херсонщині. Був співроб. г. 
» («Одеський робітник», 1937–41), власкором г. «» («Зірка»). Під час 2-ї світової війни — у діючій армії, військкор на радіо в м. Орджонікідзе (Азербайджан) та м. Ош (Киргизстан), 1945–48 — власкор г. «
» («Єдність»; орган Євр. антифашист. комітету) у пд. р-нах України. 1950 заарешт. за звинуваченням у співпраці з іноз. розвідкою, засудж. на 15 р. Покарання відбував у м. Норильськ (РФ). Після реабілітації (1956) повернувся в Одесу, продовжував писати вірші, друкувався в ж. 
» («Радянська батьківщина»). Літ. діяльність почав 1925 в одес. г. 
» («Одеський робітник»), згодом друкувався у респ. та центр. євр. період. виданнях. Основна тема ранніх творів В. — життя і побут євр. села. Відомий його поет. цикл 
» («У херсонських степах»). Перша книжка — зб. віршів «
» («У злитті», Х.; О., 1930; укр. перекл. П. Педи — «До праці», Х., 1932). Також у доробку В.: поет. зб. 
(«Фішка», К., 1931), «
» («Мала бригада», Х.; К., 1932), 
» («Закоханий у життя», К., 1940), 
(«Оновлення землі», Москва, 1948); поема 
(«Золоті гілки», К.; Х., 1935) та ін. У творчості В. помітне місце належить сонету. Окремі його вірші українською мовою переклали Є. Бандуренко, А. Кацнельсон, Л. Костенко, Т. Масенко, О. Новицький, Д. Павличко, М. Рильський, В. Сосюра, С. Стриженюк, М. Терещенко, П. Тичина. Після реабілітації видав збірки лірики і гумору в перекладах на укр. і російської мови: «Від щирого серця» (1958), «Люблю і вірю» (1962), «Світло й тінь» (1966), «Щедра осінь» (1970), «Віття» (1976; усі — Одеса); «Весенний говор» (Москва, 1962).
Додаткові відомості
- Основні твори
- <img style="position: relative; top:3px;" src="images/article_images/V/Vaner/im13.png" /> («Ніч», К., 1933);<img style="position: relative; top:2px;" src="images/article_images/V/Vaner/im14.png" /><img src="images/article_images/V/Vaner/im15.png" />(«Добрий дощ», Москва, 1940).
Рекомендована література
- Дузь И. М. Певец души // Сквозь тернии ГУЛАГа. О., 1993;
- <img src="images/article_images/V/Vaner/im16.png" /><img src="images/article_images/V/Vaner/im17.png" /><img style="position: relative; top:3px;" src="images/article_images/V/Vaner/im18.png" /> (Лексикон нової єврейської літератури. Т. 3. Нью-Йорк, 1960).
Завантажити статтю
Людина 
