Вайнреб Володимир Маркович
ВА́ЙНРЕБ Володимир Маркович (07(20). 09. 1909, С.-Петербург — 28. 12. 1975, Ворошиловград, нині Луганськ) — живописець і графік. Член СХУ (1945). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1940; викл. К. Єлева, М. Рокицький, О. Шовкуненко). Працював у Комітеті у справах мистецтв УРСР (Київ); викл. Київ. худож. школи (1946–48) та Ворошиловгр. худож. училища (1949–73). Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1928. Персон. — у Ворошиловграді (1977). Автор пейзажів, натюрмортів. Для творчості В. характерне романтичне бачення природи, відчуття великої форми, декоративність. Роботи зберігаються у Луган. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Селище Бурубай», «Пейзаж із місяцем» (обидва — 1942), «У дні війни» (1943), «Будиночок П. Чайковського в Клині», «Пейзаж із сорокою» (обидва — 1951), «Ворошиловград післявоєнний», «Сороки» (обидва — 1952), «Серпень у Качанівці», «Стежина в лісі» (обидва — 1953), «Дівчина біля вікна», «Доярка», «Ставочок» (усі — 1956), «Збирають кукурудзу», «Біля воріт» (обидва — 1957), «Дорога на лиман» (1958), «Сірий день» (1959), «Бердянськ. Море», «Човни» (обидва — 1961), «Літо», «Седнів» (обидва — 1964), «Волга», «Чебоксари» (обидва — 1966), «Ранній вечір» (1970), «Айстри на вікні», «Весна», «Донець», «Стара груша» (усі — 1973), «Айдар», «Липень», «Луг», «Веселка», «Яблука» (усі — 1974), «Автопортрет», «Солдати», «Натюрморт із черешнею» (усі — 1975); графіка — «Автопортрет» (1941, 1942), «Квітень», «Башкирія», «Зима», «Коні», «Листопад», «Відлига» (усі — 1942), «Між боями», «Привал», «Солдат», «Фронтові дороги» (усі — 1943), «Повернення на батьківщину», «За Віслою. Лютий» (обидва — 1945), «Київ. Набережна» (1949), «Портрет Карпова» (1951), «Поля» (1954), «Стара церква» (1956), «Старий» (1958), «Бердянськ» (1963), «На Волзі» (1966), «Новорічне місто» (1970).
Рекомендована література
- Выставка произведений В. М. Вайнреба: Каталог. Ворошиловград, 1977.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
