ВАКА́РОВ Дмитро Онуфрі­йович (03. 11. 1920, с. Іза, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. — 07. 03. 1945, концтабір Нацвайлер, Німеч­чина) — поет-антифашист. Навч. у Будапешт. університеті (1941–44). Заарешт. у березні 1944 за участь в антифашист. під­піл­лі. Пере­бував у вʼязницях м. Сіґет Мармароський (нині Сіґету-Мармацієй, Румунія), Будапешта; від листопада 1944 — у нім. концтаборах Дахау і Нацвайлер, де був закатований. Друкувався від 1940. Писав російською мовою. Лірична та соц.-патріот. поезія В. стала ві­домою від серед. 50-х рр., помітно від­редаг. і соціально загострена рад. поетами. Імʼя поета використовувалося для утвердже­н­ня рос. ідеї на Закарпат­ті. Вірші В. пере­клав на укр. мову Д. Павличко («Ви­брані поезії», К., 1957). Від­крито мемор. музей і памʼятник у с. Іза та м. Хуст, встановлено премію ім. Д. Вакарова (1966).