Ваксман Зельман-Абрахам
ВА́КСМАН Зельман-Абрахам (22. 07. 1888, містечко Нова Прилука Київ. губ., нині село Липовец. р-ну Вінн. обл. — 16. 08. 1973, м. Гіанніс, шт. Массачусетс, США) — мікробіолог. Дійсний член НАН США (1942). Кавалер ордена Почес. легіону у Франції. Закін. Одес. гімназію (1910). Разом з сім’єю емігрував до США. Закін. Каліфорн. університет зі ступ. д-ра філософії (1918). Відтоді викладав у с.-г. коледжі в Ратґерсі (шт. Нью-Брансвік). Від 1923 — у Ратґер. університеті: проф., від 1942 — завідувач кафедри мікробіології, реорганіз. 1949 в Інститут мікробіології (1949–58 — його дир., згодом Інституту присвоєно його ім’я). Одночасно 1931–42 — засн. і кер. відділу мор. бактеріології Інституту океанографії у Вуд-Халі. Наукові дослідження присвяч. вивченню природи гумусу, його виникненню і розпаду, ролі мікробів у цих процесах. Під керівництвом В. відкрито актиноміцет, неоміцин, актиноміцин, кандинецин, стрептотрицин та ін. антибіотики, що використовуються у сучас. медицині і ветеринарії. 1952 отримав Нобелів. премію за відкриття стрептоміцину (1943) — першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу. Ввів у наук. обіг (1942) терміни «антибіоз» і «антибіотик».
Рекомендована література
- Лауреаты Нобелевских премий — выходцы из России // Вест. истории естествознания и техники. 1993. № 3;
- Коган В. Відомий у світі, незнаний на Батьківщині // Агапіт. 1997–98. № 7–8;
- Пухлик Б. Що він шукав в краю далекім... // ДТ. 2003, 12 лип.
Завантажити статтю
Людина 
