ВАКУ́ЛЕНКО Микола Микола­йович (14. 12. 1948, м. Алупка, нині АР Крим) — майстер художньої кераміки. Брат К. Вакуленка. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1988). Член НСМНМУ (1991). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1972). Від 1980 працював у Ялтин. худож. майстернях Худож. фонду УРСР; від 1985 — керівник дит. студії кераміки. Учасник регіон., всеукр. та між­нар. мистецьких ви­ставок від 1974. Твори В. екс­понувалися у Німеч­чині, Болгарії, РФ, країнах Балтії. Персон. — бл. 25, зокрема у Києві, Ялті, Феодосії, Луганську, Донецьку, Каневі, смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл., Москві, Каунасі (Литва). Автор скульптур малих форм за мотивами творів М. Гоголя («Пацюк», 1976; «Ноздрьов», 1977), Т. Шевченка («Кобзар», 1979), О. Чорногуза («Матуся Карапет», 1982), М. Кропивницького, Є. Гуцала та ін., персонажів укр. міфології. Вироби зберігаються у Музеї нар. архітектури та побуту, Терноп. крає­знав. музеї, Сум., Луган., Севастоп., Сімфероп. ХМ, Нац. музеї Т. Шевченка, МЕХП, Каунас. музеї чортів.