Вакуолі
ВАКУО́ЛІ (франц. vacuoles, від лат. vacuus — порожній) — порожнини в цитоплазмі рослинних і деяких тваринних клітин, заповнені рідиною (клітинним соком). У клітинах безхребетних (губки, кишковопорожнинні, війчасті черви, деякі молюски), багатьох одноклітинних організмах та у фагоцитах вищих тварин утворюються травні В., які входять у групу вторинних лізосом і містять травні гідролітичні ферменти. У багатьох одноклітинних організмах є ще й пульсівні В., які, періодично скорочуючись, виводять із клітин продукти розпаду та регулюють осмотичний тиск.
У рослин В. утворюються у процесі росту клітин за участі локальних розширень ендоплазматичного ретикулума, в яких накопичується клітинний сік. Ці розширення (канальці, пухирці, цистерни) відчленовуються від ретикулума й округляються, а мембрана ретикулума перетворюється на тонопласт (мембрана, що відокремлює В. від цитоплазми). Уважають, що в утворенні В. беруть участь й елементи апарату Ґольджі. У процесі росту і диференціації клітин численні дрібні В., поступово збільшуючись, зливаються одна з одною, утворюючи одну велику В., що займає 70–95 % об’єму дозрілої клітини. У більшості клітин є одна центральна В. і багато дрібних, розсіяних у пристінному шарі цитоплазми. Сукупність усіх В. рослинної клітини — вакуум.
Клітинний сік В. — водяниста рідина, що містить різноманітні неорганічні (фосфати, нітрати, хлориди) та органічні сполуки, які виділяє протопласт. У різних видів рослин і навіть у різних органах однієї рослини хімічний склад клітинного соку неоднаковий і може змінюватися з віком клітини.
В. сприяють регуляції водно-сольового обміну, підтриманню механічного напруження клітин і тканин (тургор), накопиченню низькомолекулярних водорозчинних метаболітів і запасних речовин (компартменталізація), виведенню з обміну токсичних речовин або їх знешкодженню з участю ферментів.
Рекомендована література
- Брайон О. В., Чикаленко В. Г. Анатомія рослин. К., 1982;
- Хржановський В. Г., Пономаренко С. В. Ботаніка. К., 1985;
- Войтюк Ю. О. та ін. Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології. К., 1998.
Завантажити статтю
