Валицька Марта Генріхівна
ВАЛИ́ЦЬКА Марта Генріхівна (справж. — Кірхгайм; 1881, Київ — 15. 02. 1955, Ленінград, нині С.-Петербург) — співачка (сопрано). Золота медаль Бухар. емірату (1916). Навч. співу в Муз.-драм. школі ім. М. Лисенка у Києві (1904–07; кл. М. Зотової). 1907–08 — солістка Великого театру у Москві, 1908–10, 1918–19 — Київ. рос. опери, 1910–18 — Маріїн. опери в С.-Петербурзі. 1919–20 співала в Кисловодську, 1920–21 — у Владикавказі (Росія). Гастролювала містами Сибіру і Далекого Сходу. Від 1924 — у Петрограді (згодом Ленінград), де працювала викл. муз.-пед. училища (до 1939). Володіла феноменал. голосом широкого діапазону, рівним в усіх регістрах. У репертуарі — твори укр., рос. та зарубіж. композиторів, нар. пісні.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна), Ліза («Пікова дама» П. Чайковського), Брунгільда, Єлизавета, Ґутруна («Валькірія», «Тангейзер», «Загибель богів» Р. Ваґнера), Електра (однойм. опера Р. Штраусса), Наташа («Русалка» О. Даргомижського), Валентина («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Аїда (однойм. опера Дж. Верді).
Рекомендована література
- Українські співаки у спогадах сучасників. К., 2003.
Завантажити статтю
Людина 
