Валійський Аркадій Іванович
ВАЛІ́ЙСЬКИЙ Аркадій Іванович (08. 02. 1894, Чернігів — 16. 09. 1976, Нью-Йорк) — військовий діяч УНР. Чоловік М. Валійської. Учасник 1-ї світової війни. В укр. армії від 1917. Командував куренем на більшов. фронті. Відзначився у боях побл. Житомира. У січні 1919 — інструктор Юнац. школи підготовки старшин Армії УНР, у червні брав участь у боях Волин. групи проти більшов. військ; 1920 — командир куреня Об’єднаної юнац. військ. школи у м. Кам’янець-Подільський, згодом — інструктор табору для інтернов. вояків Армії УНР у м. Каліш (Польща). Від 1924 — нач. оператив. упр. Військ. мін-ва УНР, від 1927 — у польс. армії (закін. академію Генштабу). 1936–39 — нач. штабу Військ. мін-ва УНР у Варшаві. Під час 2-ї світової війни інтернов. нім. окупац. владою. Від весни 1945 — полковник, нач. штабу УНА. 1951 емігрував до США, де опікувався ветеран. організаціями. Мін-вом оборони уряду УНР в екзилі підвищ. до ступеня генерал-хорунжого. Автор спогадів з історії Визв. змагань 1917–21.
Рекомендована література
- Козак І. Аркадій Валійський, генштабу генерал-хорунжий (8 лютого 1894 — 16 вересня 1976) // Вісті комбатанта. Торонто; Нью-Йорк, 1977. Ч. 4 (90); Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань: Біограми генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ століття. Л., 1995.
Завантажити статтю
Людина 