ВАЛІ́ЙСЬКИЙ Аркадій Іванович (08. 02. 1894, Чернігів — 16. 09. 1976, Нью-Йорк) — військовий діяч УНР. Чоловік М. Валійської. Учасник 1-ї світової війни. В укр. армії від 1917. Командував куренем на більшов. фронті. Від­значився у боях побл. Житомира. У січні 1919 — ін­структор Юнац. школи під­готовки старшин Армії УНР, у червні брав участь у боях Волин. групи проти більшов. військ; 1920 — командир куреня Обʼ­єд­наної юнац. військ. школи у м. Камʼянець-Подільський, згодом — ін­структор табору для інтернов. вояків Армії УНР у м. Каліш (Польща). Від 1924 — нач. оператив. упр. Військ. мін-ва УНР, від 1927 — у польс. армії (закін. академію Ген­штабу). 1936–39 — нач. штабу Військ. мін-ва УНР у Варшаві. Під час 2-ї світової війни інтернов. нім. окупац. владою. Від весни 1945 — полковник, нач. штабу УНА. 1951 емігрував до США, де опікувався ветеран. організаціями. Мін-вом оборони уряду УНР в екзилі під­вищ. до ступеня генерал-хорунжого. Автор спогадів з історії Визв. змагань 1917–21.