Валовий внутрішній продукт

Визначення і загальна характеристика

ВАЛОВИ́Й ВНУ́ТРІШНІЙ ПРОДУ́КТ — один із найважливіших показників роз­витку економіки, що становить сумарну ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених економічними резидентами країни на її території за певний період. Економічні резиденти — економічні особи або одиниці (незалежно від національної належності), повʼязані з економікою даної країни своїм економічним інтересом не менше року. Система національних рахунків подає ВВП у трьох вимірах: за до­даною вартістю (виробничий метод), за доходами (роз­подільчий метод) і за витратами (метод кінцевого викори­ста­н­ня).

При за­стосуван­ні виробничого методу сумують вартісні обсяги продажів під­приємств із вирахува­н­ням вартості матеріалів і послуг, при­дбаних в інших організацій. Аналіз показника ВВП за цим методом дає змогу виявити спів­від­ноше­н­ня і роль окремих галузей в утворен­ні загального ВВП, а зі­ставле­н­ня показників за декілька років — виявити зміну його структури та динаміку роз­витку окремих галузей національної економіки. Отримані в такий спосіб результати свідчать про особливості не лише структурно-інвестиційної, а й усієї економічної політики, яку здійснюють у країні.

У роз­рахунку ВВП за доходами сумуються всі види фактор. доходів, а також амортизаційні від­рахува­н­ня та непрямі податки на бізнес: оплата праці на­йманих працівників; податки (окрім субсидій на виробництво та імпорт); валовий прибуток і змішаний дохід (див. Табл. 1).

Роз­подільчий метод роз­рахунку ВВП має само­стійне значе­н­ня в економічному аналізі, насамперед в аналізі доходів та їх структури, у характеристиці податкового навантаже­н­ня, частки валового прибутку у ВВП. Якщо від ВВП від­няти спожива­н­ня основного капіталу (амортизації), залишиться чистий внутрішній продукт, який точніше характеризує зро­ста­н­ня національної економіки. У 2003 спожива­н­ня основного капіталу в Україні склало 38 885 млн грн, а чистий внутрішній продукт становив 228 459 млн грн.

У роз­рахунку ВВП за витратами сумуються витрати всіх економічних агентів, що використовують ВВП — домашніх господарств, фірм, держави та іноземних економічних агентів, тобто ВВП = C + G + I + NX, де

C — особисті споживчі витрати, які охоплюють витрати домашніх господарств на товари тривалого і короткочасного користува­н­ня, а також на послуги (окрім витрат на купівлю житла);

G — державні витрати на утрима­н­ня армії, органів МВС, освіти, науки, культури, охорони здоровʼя, апарату управлі­н­ня тощо (окрім трансферт. платежів — допомог, пенсій, виплат за соціальним страхува­н­ням);

І — валові інвестиції, які охоплюють витрати фірм на будівництво, купівлю устаткува­н­ня, створених товарно-матеріальних запасів, заміну зношеного устаткува­н­ня, а також витрати домогосподарств на купівлю житла;

NX — чистий екс­порт товарів і послуг (сальдо екс­порту та імпорту), оскільки частина створюваного ВВП спрямовується на екс­порт, а частина коштів країни витрачається на імпорт­ні товари і послуги (див. Табл. 2).

До складу ВВП не зараховують витрати на при­дба­н­ня товарів, вироблених у попередні роки. ВВП роз­раховують як у поточних, так і в по­стійних цінах будь-якого року, обраного за базовий. ВВП, роз­рахований у поточних цінах, називають номінальним. Він оцінює вироблені протягом певного періоду товари і послуги без урахува­н­ня зміни цін. Реальний ВВП від­биває вплив цінових змін, оскільки його роз­раховують у зі­ставлених (базисних) цінах за допомогою корегува­н­ня номінального ВВП — діле­н­ням його на дефлятор ВВП. Реальний ВВП є основним індикатором, на основі якого ви­значають рівень і темпи економічного роз­витку країни. Зро­ста­н­ня ВВП (особливо у роз­рахунку на душу населе­н­ня) су­проводжується під­вище­н­ням рівня життя, що виражається у збільшен­ні спожива­н­ня товарів і послуг. Зниже­н­ня ВВП на душу населе­н­ня і, від­повід­но, жит­тєвого рівня означає, що економіка пере­живає спад виробництва.

Літ.: Економіка України: Під­сумки пере­творень та пер­спективи зро­ста­н­ня. Х., 2000; Економіка України: Стратегія і політика довго­строкового роз­витку. К., 2003; Роль держави у довго­строковому економічному зро­стан­ні. Х., 2003; Національні рахунки України за 2003 рік: Статист. зб. К., 2005.

С. І. Киреєв

Завантажити статтю