Валовий національний дохід (ВНД)
ВАЛОВИ́Й НАЦІОНА́ЛЬНИЙ ДОХІ́Д (ВНД) — загальний обсяг первинних доходів, отриманих економічними резидентами даної країни. ВНД характеризує вартісний обсяг кінцевої продукції і послуг, створених громадянами даної країни як на її економічній території, так і за її межами, оскільки загальний обсяг доходів країни залежить не тільки від результатів внутрішньої виробничої діяльності, відображеної обсягом ВВП, але й від доходів, отриманих з-за кордону чи сплачених за кордон. Сума первинних доходів країни, визначена на основі ВВП, що характеризує обсяг товарів і послуг, вироблених резидентами даної країни, кількісно відрізняється від обсягу первинних доходів, отриманих резидентами цієї країни, на величину сальдо первинних доходів, отриманих з-за кордону і переданих за кордон. У системі національних рахунків до 1993 ВНД називався валовим національним продуктом (ВНП). За вирахуванням споживання основних капіталу ВНД утворює чистий національний доход (ЧНД), який раніше називався чистим національним продуктом. Головна відмінність ВНД від ВВП полягає у тому, що ВНД — показник доходів (сума первинних доходів усіх секторів економіки), тоді як валова додана вартість і ВВП розглядаються як показники виробництва. Сутність цих показників, повʼязаних не з виробництвом продукту, а з категорією доходу, краще відображають поняття «ВНД» і «ЧНД». Як правило, сальдо первинних доходів, отриманих і переданих за кордон, у країнах з розвиненою економікою є позитивним, у країнах, що розвиваються, — відʼємним (відповідно у розвинених країнах ВНД перевищує ВВП, у країнах, що розвиваються, — менший за ВВП). Це повʼязане з тим, що розвинені країни більшою мірою надають фінансові і матеріальні ресурси та отримують доходи за їх використання з країн, що розвиваються. В Україні ВНД менший за ВВП, зокрема у 2003 ВВП становив 267 344 млн грн, ВНД — 264 247 млн грн (ЧНД — 225 362 млн грн). У 2003 Україна сплатила іншим країнам доход від власності у розмірі 4432 млн грн, одержала від інших країн — 581 млн грн.