Валовий наявний доход (ВНД)
ВАЛОВИ́Й НАЯ́ВНИЙ ДОХО́Д (ВНД) — сума валового національного доходу і трансфертів, отриманих з-за кордону, окрім аналогічних трансфертів, переданих за кордон; загальна сума доходів окремих осіб і домашніх господарств, яку витрачають на споживання чи заощадження. За вирахуванням споживання осн. капіталу ВНД утворює чистий наявний доход. У системі нац. рахунків ВНД є рахунком вторин. розподілу доходу, який охоплює перерозподіл отриманих секторами доходів через грошові трансферти. Операції, що формують цей рахунок, викликані реал. держ. екон. і соц. політикою, яка є джерелом появи податків на доходи, відрахувань на соц. страхування, надходження соц. допомог, страхових премій та ін. соц. трансфертів. У ресурс. частині ВНД перераховуються поточні податки на доходи та майно, внески на соц. страхування, соц. допомоги, а також ін. поточні трансферти (окрім натурал., одержаних інституц. секторами та країною). Ці види трансфертів є і в розділі використання ресурсів, однак вже як сплачені. Балансуюча стаття — ВНД, що використовується на кінцеве споживання і нац. заощадження. В Україні у 2003 ВНД склав 275 954 млн грн, чистий наявний доход — 237 069 млн грн, з яких 201 624 млн було використано на кінцеві споживчі витрати, 35 445 млн — на чисте заощадження. Порівняно із 2002 у номінал. вираженні кінцеві споживчі витрати збільшилися на 31 299 млн грн (18,4 %), чисте заощадження — на 8973 млн грн (33,9 %), що свідчить про перехід укр. економіки на траєкторію екон. зростання.
Рекомендована література
- Національні заощадження та економічне зростання. К., 2000;
- Національні рахунки України за 1990 — 2000 роки: Статист. зб. К., 2002;
- Національні рахунки України за 2003 рік: Статист. зб. К., 2005.
Завантажити статтю
