Валсамакі Віталій Дмитрович
ВАЛСАМА́КІ Віталій Дмитрович (27. 09. 1948, с. Кам’янка Примор. краю, РФ — 17. 08. 2016, Дніпро) — графік і живописець. Член НСХУ (1987). Закін. Моск. полігр. інститут (1982; викл. Д. Бисті). Жив і працював у Дніпропетровську (нині Дніпро). Осн. твори — у галузях плаката і книжк. графіки, пейзаж. живопису. Працював у реаліст. манері, тяжіючи до героїко-монум. трактування природи Криму, Кавказу, Байкалу, Далекого Сходу. Учасник респ. мистецьких виставок від 1981. Персон. — у Нікополі (1983, 1998, 2004) та Кривому Розі (1994) Дніпроп. обл., Дніпропетровську (1987). Роботи зберігаються у ХМ м. Владивосток (РФ), Улан-Уде, Нікопол. краєзнав. музеї. Виступав у місц. пресі як публіцист і поет.
Додаткові відомості
- Основні твори
- плакати — «Над Росією небо синє» (1979), «Славне море, священний Байкал» (1981), «Ми пам’ятаємо» (1983; 3-я премія Конкурсу рад.-польс. плаката з охорони довкілля, Москва, 1984), «Браконьєрам вхід заборонено!» (1985; 2-а премія Всесоюз. конкурсу плаката з охорони довкілля, Москва, 1985), «Споживацьке ставлення до природи — злочинне!» (1985; Диплом 4-ї респ. виставки плаката, Київ, 1985), «Міжнародний рік миру» (1986; 3-я премія Респ. конкурсу політ. плаката та 1-а премія Укр. респ. комітету захисту миру, Київ, 1986), «Приватна власність на землю в СРСР», «Ви чуєте? Гримлять чоботи!» (обидва — 1991); живопис — «Колір Гжелі» (1965), «Утікачка» (1966), «Шторм припиняється» (1994), «Байкал», «Піфагор» (обидва — 1995), «На бульварі Капуцинів» (2000), «Вечір на морі» (2001), «Кіммерія» (2002), «Нікопольський плацдарм», «Гроза в Криму», «До вчителя», «Ізгой», «Прибій» (усі — 2003), «Квіти мого саду» (2004).