Вальдю Олексій Леонтійович
ВАЛЬДЮ́ Олексій Леонтійович (23. 03(05. 04.) 1915, с. Монгол, нині Хабаров. краю, РФ — 30. 10. 1996, Хабаровськ, РФ) — ульчський письменник. Член СП СРСР (1972). Державні нагороди СРСР. Закін. Далекосхід. технікум народів Півночі (Хабаровськ, 1935). Учителював. Секр. виконкому райради депутатів трудящих, згодом — на комсом., парт. і журналіст. роботі. Писав ульч. і рос. мовами оповідання, нариси, повісті, казки, які друкувалися у г. «Красный маяк», «Тихоокеанская правда», ж. «Дальний Восток», «Костер», колект. зб. «Таежные родники» (Хабаровск, 1970). Автор зб. творів «Жизнь и сказка» (1956), зб. оповідань «Ошибка Пираки Сенкинча» (1960; обидві — Хабаровськ), «Ниңгма ни нани» («Казки народу нані», Ленінград, 1961), «Сказки бабушки Лайги» (Хабаровск, 1972); повістей «Месяц первых цветов», «Мальчик с Нижнего Мангу», опубл. у зб. «Сойнган — сын своего народа» (Хабаровск, 1980). В. відобразив сучасне життя ульчів, органічно поєднуючи у творчості фольклорні мотиви, образи й поетику з реаліст. картинами дійсності. Переклав окремі вірші Лесі України, сучас. укр. письменників; уперше ульч. мовою відтворив «Заповіт» Т. Шевченка (опубл. в антології «“Заповіт” мовами народів світу», К., 1989). Укр. мовою деякі твори В. переклала Л. Клименко.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Найсвітліше слово // Рад. жінка. 1972. № 12; Як нані щастя знайшли // Комсом. плем’я. В., 1980, 13 берез.
Рекомендована література
- Шестакова Ю. Этого раньше и в сказках не было...: К 70-летию А. Вальдю // Дальний Восток. 1985. № 4.
Завантажити статтю
