Валяшко Микола Овксентійович

ВАЛЯ́ШКО Микола Овксентійович (20. 03(01. 04). 1871, м. Куп’янськ, нині Харків. обл. — 25. 01. 1955, Харків) — провізор. Брат Г. Валяшка. Доктор хім. (1919) і фармацевт. (1937; обидва — без захисту дис.) наук, професор (1930). Заслужений діяч науки УРСР (1946). Державні нагороди СРСР. Навч. у Бєлгород. гімназії (Росія, 1881– 86), закін. фіз.-мат. факультет Харків. університету (1904). Склавши іспит на звання провізора, від 1895 працював у Харків. університеті: приват-доцент фармації (від 1905) та хімії (від 1907), від 1909 — проф. фармації та фармакогнозії. 1900 працював у проф. Е. Шмідта і А. Майєра в Марбур. університеті (Німеччина). Від 1910 — проф. аналіт. хімії у Жін. мед. інституті (Київ). Від 1921 працював у засн. ним першому в Україні Фармацевт. інституті (Харків): ректор і проф., від 1922 — зав. секції, від 1924 — завідувач кафедри, завідувач відділу. Водночас проф. Харків. технол. інституту (від 1919) та Хім.-технол. інституту (від 1930). Брав участь у роботі уряд. комісій, що займалися організацією фармацевт. ВНЗів і реформами мед. освіти. 1928–30 — ред. «Наукової енциклопедії»; 1929– 38 — відп. ред. «Українського хімічного журналу». Голова Харків. відділ. Всесоюз. хім. товариства ім. Д. Менделєєва (від 1934). У 1941–44 — в евакуації у м. Чирчик (Узбекистан), брав участь в організації і роботі Хім.-технол. інституту. 1944 повернувся до Харкова. Досліджував склад речовин рослин. походження, що мали фармацевт. значення (алкалоїди, ефірні олії, смоли та ін.). В. — піонер спектрогр. дослідження орган. речовин. Вивчав тонку структуру лікар. речовин і з’ясував її зв’язок з фармакодинам. властивостями. Дослідив спектри поглинання жарознижуючих похідних N-фенілпіразолону, a- і b-ацільних похідних фенілгідразину і місцево-анестизуючих похідних піразолону. 1971 за рішенням ЮНЕСКО сторіччя від дня народж. В. відзначали у багатьох країнах світу.

Завантажити статтю