Ванадиніт
ВАНАДИНІ́Т (Vanadinit) — кінцевий гексагонально-діпірамідальний ванадієвий мінерал ізоморфного ряду ванадиніт-параморфіт. (Pb5(VO4)3Cl, де V заміщує P або As, а Pb — Ca). Назва походить від хім. елемента ванадій. Синонім: вохра (охра) ванадієва чорна, руда ванадієва свинцева; шпат ванадієвий свинцевий. Колір: червоно-коричневий, світло-коричнево-жовтий, солом’яно-жовтий, темно-рубіново-червоний. Блиск: жирний, алмазний. Прозорий або непрозорий. Колір риски: блідо-жовтий до коричневого. Твердість 3. Крихкий. Щільність 6,8–7,1. Спайність відсутня. Злам раковистий. Форма виділення: звичайно суцільні маси, бруньковидні агрегати, кристал, переважно бочкоподібні, нерідко з пустотами. Перед паяльною трубкою, на вугіллі швидко покривається тріщинами і досить легко плавиться; з содою дає свинцевий корольок. Розчинний у HNO3 і HCl. Супутники: параморфіт, вульфеніт, галеніт, деклуазит. Присутній у зоні окислення свинцево-цинкових родовищ. Родовища знаходяться переважно в альпій. гірсько-складчастих системах Європи, Пд. та Пн. Америки та Африки, в Україні — окремі мінерал. знахідки в Нагольному кряжі Донбасу і в Закарпатті.