Ванадієві руди
ВАНА́ДІЄВІ РУ́ДИ — мінеральні утворення, які містять ванадій у таких кількостях, що його економічно доцільно видобувати з них за сучасного рівня виробництва. Ін. назва — ванадати. Є склад. солями ванадієвої кислоти H3VO4, геохімія яких визначається великою рухомістю аніона [VO4]3- у зонах окислення земної кори. Ванадати утворюються виключно як протиповерхневі вторинні мінерали у зоні окислення рудних жил або у бітуміноз. вапняках, сланцях і ін. гірських породах, збагачених ванадієм. Ванадій міститься у складі власних мінералів (відомо бл. 80) або у вигляді домішок в ін. рудах (залізних, поліметал., фосфорит.). Найбільші родовища В. р. відомі у Пд.-Зх. Африці, США та ін. В Україні підвищений вміст ванадію мають осадові руди Керчен. залізоруд. басейну, деякі осадові боксити, слабометаморфіз. вугілля та вулканогенно-осадові породи УЩ. В остан. вміст ванадію підвищений у десятки разів у гідротермал. зонах, у 3–4 рази — в залізоруд. формаціях і метабазитах. Осн. кількість ванадію завозять в Україну з Росії, меншу частину добувають з комплекс. руд. Використовують ванадій в осн. у чорній металургії як легувальну домішку при виробництві сталі та чавуну. В 2-й пол. 20 ст. на основі ванадію створені різні сплави, які застосовують як конструкцій. матеріал для виготовлення хім. апаратури, в авіац., ракет. техніці, разом з металіч. ванадієм — у ядер. реакторах. Сполуки ванадію використовують у хім., керам., текстил. та ін. галузях промисловості.
Рекомендована література
- Борисенко Л. Ф. Руды ванадия. Москва, 1983;
- Ванадий в черной металлургии. Москва, 1983;
- Волков В. Л. Фазы внедрения на основе оксидов ванадия. Свердловск, 1987.