Ванжула Олександра Семенівна

ВАНЖУ́ЛА Олександра Семенівна (02. 05. 1938, с. Стадниця Вінн. р-ну Вінн. обл. — 19. 12. 2015, Хмельницький) — поетеса. Дружина М. Федунця. Член НСПУ (1997). Міжнар. літ. премія ім. І. Кошелівця (2000), Обл. премія ім. Я. Гальчевського («За подвижництво у державотворенні», 2000), Обл. літ. премія ім. В. Булаєнка (2002). Закін. Одес. технікум харчової промисловості (1958), навч. у Моск. технол. інституті (1960–62). Працювала у харчової промисловості (1958–83), бібліотекарем (1984–85). Від 1986 — секр.-друкарка Хмельн. обл. організації НСПУ. Авторка поет. зб. «Серпень» (1991), «Жіноча лірика» (1993), «Довір’я» (1995); «Біль у спадок» (1998), «Горицвіт» (1999), «Небесні джерела» (2001), «Душі моєї гони» (2001), «Відлуння» (2002), «Назавжди» (2003; усі — Хмельницький); «Якби не ти...» (К., 1996). Громадян. й інтимна лірика В. сповнена філософії буден. життя, віри у незнищенність нац. духу. Провідна ідея її поезії — рідна мова, демократ. влада, суверенна, міцна, багата держава.

Літ.: Мацько В. П. Голос батьківського краю // ЛУ. 1999, 25 лют.; Його ж. З думою про рідне // Поділ. вісті. 2003, 30 квіт.; Кравчук В. І. Голос болючої правди // Проскурів. 2003, 2 трав.

В. П. Мацько