Ванченко-Писанецький Костянтин Іполитович

ВА́НЧЕНКО-ПИСАНЕ́ЦЬКИЙ Костянтин Іполитович (справж. — Писанецький; 1863, Житомир — 18. 07. 1928, Ташкент) — драматург, актор, режисер, антре­пренер. Брат А. Писанецького, чоловік О. Віламової. Закін. Житомир. г-зію. Учителював на Волині. Творчу діяльність почав 1880 у рос. драм. трупі П. Надімова у Житомирі. Від 1881 — у Києві: актор рос. трупи М. Савіна, згодом актор укр. мандрів. труп М. Старицького (1883–91), В. Грицая (1892), О. Суслова і О. Суходольського (1895), П. Мирова-Бедюха (1895–98), Г. Деркача (1898–1900), Ф. Левицького (1906). У 1892 організував власну трупу, з якою гастролював в Україні, Росії, Польщі, на Кавказі. 1906–12 (з пере­рвами) очолював власні трупи, які діяли зі змін. складом акторів на засадах т-в. Ви­ступали у містах Поволжя, від 1909 — у Турке­стані. У репертуарі цих труп: «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Сорочинський ярмарок» М. Старицького, «Сімʼя каторжника» (за П. Джакомет­ті), «Мазепа» О. Віламової (за Ю. Словацьким), пʼєси та автор. пере­робки В.-П. — драма з нар. життя «Мурло», «Мужичка» (за пʼєсою О. Островського «Світить, та не гріє»), «Запорозький клад», «Тарас Бульба під Дубном» (за М. Гоголем), «Цигани на Поділ­лі» (за повістю Ю. Крашевського «Хата за селом»), «Від­ьма» (за повістю Е. Ожешко «Дзюрдзя»). У сезоні 1910–11 В.-П. очолював невелику трупу Театру мініатюр (у репертуарі — одноакт. пʼєси, оперетки і жартівливі сценки). Практикував неділ. шевченків. ви­стави з дешевими вхід. квитками. Драми «Війна» (1907), «Сатаноідол», «Рудоплави» (обидві — 1910) заборонені цензурою через критику соц. устрою Рос. імперії. Автор «Спогадів українського лицедія» («ЧШ», 1928, № 7–11).

Завантажити статтю