Ванченко-Писанецький Костянтин Іполитович

ВА́НЧЕНКО-ПИСАНЕ́ЦЬКИЙ Костянтин Іполитович (справж. — Писанецький; 1863, Житомир — 18. 07. 1928, Ташкент) — драматург, актор, режисер, антрепренер. Брат А. Писанецького, чоловік О. Віламової. Закін. Житомир. г-зію. Учителював на Волині. Творчу діяльність почав 1880 у рос. драм. трупі П. Надімова у Житомирі. Від 1881 — у Києві: актор рос. трупи М. Савіна, згодом актор укр. мандрів. труп М. Старицького (1883–91), В. Грицая (1892), О. Суслова і О. Суходольського (1895), П. Мирова-Бедюха (1895–98), Г. Деркача (1898–1900), Ф. Левицького (1906). У 1892 організував власну трупу, з якою гастролював в Україні, Росії, Польщі, на Кавказі. 1906–12 (з перервами) очолював власні трупи, які діяли зі змін. складом акторів на засадах т-в. Виступали у містах Поволжя, від 1909 — у Туркестані. У репертуарі цих труп: «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Сорочинський ярмарок» М. Старицького, «Сім’я каторжника» (за П. Джакометті), «Мазепа» О. Віламової (за Ю. Словацьким), п’єси та автор. переробки В.-П. — драма з нар. життя «Мурло», «Мужичка» (за п’єсою О. Островського «Світить, та не гріє»), «Запорозький клад», «Тарас Бульба під Дубном» (за М. Гоголем), «Цигани на Поділлі» (за повістю Ю. Крашевського «Хата за селом»), «Відьма» (за повістю Е. Ожешко «Дзюрдзя»). У сезоні 1910–11 В.-П. очолював невелику трупу Театру мініатюр (у репертуарі — одноакт. п’єси, оперетки і жартівливі сценки). Практикував неділ. шевченків. вистави з дешевими вхід. квитками. Драми «Війна» (1907), «Сатаноідол», «Рудоплави» (обидві — 1910) заборонені цензурою через критику соц. устрою Рос. імперії. Автор «Спогадів українського лицедія» («ЧШ», 1928, № 7–11).

Рекомендована література

1. Український драматичний театр. Т. 1. К., 1967.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю