Варваризми
ВАРВАРИ́ЗМИ (грец. βαρβαρισμός — чужоземець) — іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що не стали загальновживаними, не відповідають нормам даної мови, зберігаючи своє національно-конотативне забарвлення. Залежно від того, якого походження слово (зворот), розрізняють латинізми (з лат.), галліцизми (з франц.), германізми (з нім.), грецизми (з грец.), полонізми (з польс.), росіянізми (з рос.) та ін. В. уживають переважно в описах життя й побуту ін. народів для відтворення місц. колориту, назв чужих реалій, звичаїв, специф. понять (мадам, шериф, консьєрж, імпічмент, уїк-енд, салам, харакірі), а також передаючи мовлення персонажа-іноземця. Часто є засобом створення коміч. ефекту, висміювання зловживань іншомов. словами (див. Макаронічна мова). Іноді В. називають лише ті слова, що трапляються у писем. мовленні в чужомов. графіч. передачі (veto, dixi, homo sapiens, idée fixe, John Bull, niech żyje). Відомі В. як заголовки літ. творів («Boa constrictor» І.Франка, «Contra spem spero» Лесі Українки, «Persona grata» М. Коцюбинського, «Valse melancoligue» О. Кобилянської) і як вкраплення у їхні тексти. Деякі В. поступово входять в актив. слововжиток і перестають сприйматися як В.