Варда Євген Інвійович
ВА́РДА Євген Інвійович (11. 04. 1942, Київ — 06. 01. 1992, там само, похов. у смт Клавдієве-Тарасове Бородян. р-ну Київ. обл.) — поет, перекладач, громадський діяч. Закін. Київський університет (1970). Працював в Укр. товаристві охорони пам’яток історії та культури, системі профтехосвіти, завідувач відділу науки і культури Товариства української мови ім. Т. Шевченка. У 60–70-х рр. зазнав переслідувань за укр. патріот. погляди. Дослідник ассирій. історії та культури. Поезії друкував у пресі. Йому належить перший укр. переклад епосу про Ґільґамеша (не видано). У ж. «Ранок», г. «Літературна Україна» опублікував свої переклади нар. творчості ассирійців, пам’яток давнього писемства, віршів Давида Ульяна. Окремим виданням у його перекладі видано зб. «Смішні оповідки» (К., 1972) класика середньовіч. ассирій. літ-ри Абу-ль-Фараджа. Наприкінці 80-х — на поч. 90-х рр. брав участь у створенні й діяльності НРУ та ДемПУ, активно виступав з публікаціями в пресі на теми укр. мовно-нац. відродження, відновлення культур. життя ассирійців та ін. меншин в Україні. Автор брошур «Історія пам’ятників Т. Г. Шевченку» (Чк., 1979), «Від Ніневії — до України» (К., 1994); співавтор праць з історії закладів профтехосвіти.
Рекомендована література
- Москаленко М. Про українські переклади «Гільгамеша» // Вісн. АНУ. 1992. № 1;
- Його ж. Хто і як перекладав «Гільгамеша» // Золоті ворота. 1994. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
