Вардзарук Лук’ян Дмитрович
ВАРДЗАРУ́К Лук’ян Дмитрович (02. 10. 1930, с. Космач Коломий. пов., нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. — 27. 04. 2015, Івано-Франківськ) — журналіст і краєзнавець. Закін. Львівський університет (1961), Київ. інститут іноз. мов (1972). Учителював. У 1980-х рр. — методист Обл. станції юних туристів; 1990–94 — заступник завідувач відділу «Звід пам’яток історії та культури» при Обл. упр. культури; від 1995 — зав. наук.-ред. відділу «Реабілітовані історією» при облдержадміністрації. Автор книги «Їхня зброя — терор, жорстокість, підступність» (Ів.-Ф., 2001) та збірника нарисів про репресов. людей Івано-Франківщини «Дорога до безсмертя» (Ів.-Ф., 2003); дослідж. про Гуцульщину, повстан. столицю Космач та повстан. провідників; про художників О. Новаківського, М. Мороза, Г. Смольського, поетів М. Матіїва-Мельника, В. Герасим’юка, композитора Д. Котка; а також низки пісень на слова поетів Прикарпаття та власні. Зробив літ. запис біогр. повістей «Крізь буревій» І. П’ятки та «Сповідь отця Василя» В. Кривульчака. 2001 в Івано-Фр. обл. б-ці ім. І. Франка створ. «Фонд Л. Вардзарука», куди він передав 800 томів зі своєї б-ки.
Рекомендована література
- Павличко Д. Космач: При-свячую Л. Вардзаруку // Перевал. 2001. № 1–2;
- Мороз В. Книгозбірня Л. Вардзарука для наукової бібліотеки // Галичина. 2002, 10 січ.;
- Арсенич П., Пелипейко І. Дослідники та краєзнавці Гуцульщини: Довід. Косів, 2002;
- Пелипейко І. Із забуття — в пам’ять народу // Криця. 2003, 11 квіт.